Про те, що не потрібно. Для дорослих та дітей. Про те, як безпечно можна говорити про ядерну небезпеку. І про що ще можна потурбувати. — А де наш апокаліптичний пакет? — так називаю пакет, де зберігається те, що не має знадобитися. Але ж воно додає відчуття суб'єктивного контролю.
Джерело: Freepik
Я сьогодні відчула, що в мене капець, як болять великі пальці на руках. Поспостерігала, і виявилось, що я в напрузі стискаю руки в кулаки так, що вже боляче. А знайома сказала, що звело челюсть. А інша, що спазми у сонячному сплетінні.
Спасибі моєму внутрішньому самотерапевту – так, давай руки розітри. Потрібно частіше робити паузі, щоби просканувати тіло. І вкласти 2 хвилини, щоб розслабитись. Хоч руку теплу чи грілку покласти на місце, де спазм.
Тилу потрібно витримати напругу наших емоцій і не втратити можливості реагувати.
? Лопни бульбашку. Затримай увагу, постав лайк на кількох дописах на різні теми, не лише на тему ядерної загрози.
Бо алгоритми фб роблять свою справу. Складається враження, що всі тільки про це говорять.
А є ще купа прекрасних тем і зашкварів, про які можна потурбуватися — про гендерні стереотипи у книжковому бізнесі, наприклад.
Джерело: freepik
? Що я можу зробити, щоб вгамувати тривогу (сьогодні мене піднакрило від кількості прочитаної інформації та роботи із тревожними запитами) — хоч щось взяти під контроль.
- Я знаю, де документи, гроші, ліки, валізка, про всяк випадок, у переносці кишки є корм.
- Є вода, на день — дві сухі їжа. Свічки, сірники. Салфетки. Одноразовий посуд у пакеті.
- В «апокаліптичному пакеті» — плащі, окуляри, респіратори, рукавички — їх небагато, все використаю потім у мирну годину для роботи з дітьми чи в господарстві.
- Якщо «що» — у нас є 10 хв., щоб реагувати. Взяти дітей, речі та котів — собак — хорашків. Дістатись підвалу, укриття, метро, якщо воно поруч.
- Найбільше мене турбує, що діти можуть бути не поруч. Тому у доньки в рюкзачку буде плащ, респіратор, салфетки, окуляри. (Більше для мого спокою та контролю). Повербанк на телефон. Там є бейдж з ім'ям та телефонами. Про всяк випадок, я намагаюся давати одяг з капюшоном.
- І діти мають знати, що потрібно точно робити все, що скажуть довірені дорослі. Навіть якщо немає зв'язку, ми зробимо все можливе, щоб бути поруч.
Джерело: pixabay.com
- Я не розмовляю з дітьми про ядерну опасность. Але, якщо комусь важливо — ми можемо грати в «іншопланетян», що потрапляють на нову планету, де все невідомо. Чи астронавтів, які подорожують у космосі.
- Спершу потрібно зажмуритися і затримати на кілька секунд подих. Взрослий «керівник місії» скаже, коли можна відкривати очі та робити вдих.
- І треба бути у скафандрі. Надягти окуляри, плащ, респіратор — знайти якийсь захований «скарб». (Але не торкатися його, просто означити місце). А потім кажемо «стоп гра» і йдемо жити життя. (Можна переключати увагу на реальність питанням — що робитимемо зараз?)
- Якщо раптом щось небезпечне таки станеться — швидко вмикаємо режим «іншопланетян». Рухи вже будуть знайомі.
- А тут посилання на 40, в які можна грати у темряві, щоб дітям не було страшно
Джерело: Shutterstock
- Для старших дітей важливо дізнатися, що вони вже самі вичитали в соцмережах, що думають, чого боятися, сказати, про що ми вже підбали, що робитимемо «якщо що».
- І зробити акцент на тому, як ми використовуємо заготовлене, коли воно не знадобиться (пікнік, похід під дощем, ремонт). Так ми перемикаємось з режиму тривоги. (Донці я пояснила — пам'ятаєш, у нас був невеликий запас масок під час ковід і ми купували дрова, якими користувалися кілька років).
- Діти будь-якого віку реагують не на самі слова, а на тональність, мімічні сигнали.
- Я хочу покласти в наш пакет пляшку вина і шоколадку, і так шкодую, що так і не навчена отримувати задоволення від алкоголю.
Писала цей текст у маленькому кафе у нашому селі, біля школи доньки. Через дорогу — за метри 20 у лісопосадці табличка «обережно, міні». Це стало частиною нашої реальності.
Кава смачна! Сьогодні тепло. Повз мене пройшов чоловік із букетом величезних поганок. Боюсь навіть уявити, навіщо вони йому. І це мене зараз турбуватиме більше, ніж збір «апокаліптичного пакету».
Робити те, що можемо задля безпеки. І Жити життя!
Обіймаю, Батьківщина ❤️ як хочу Перемоги
