Перевірено мамою. Від Монтессорі до Нікітіна: розвиваючі заняття для найменших

У кожному періоді свого розвитку дитина поступово освоює все нові і нові вершини, а батьки є головними помічниками для свого малюка в цьому непростому маршруті, адже мрія кожного з нас, щоб малюк зростав здоровим та щасливим! Активна та творча мама Тетяна Мельниченко перевірила та розповіла сайту moirebenok.ua, як потрапити до казкового розвиваючого світу, де буде цікаво не лише однорічній дитині, а й дорослим.

Тетяна Мельниченко

Ваша дитина попадала у казку, де можна все мацати, переставляти і тільки ті й робити, що гратися? Моя так. Три кімнати різних іграшок. І не просто – а розвиваючих. Я б сама так хотіла бавитися:)

Тетяна Мельниченко

Активна мама, тележурналіст у декреті, автор блогу Мамоспільнота, організатор групи Мамоспільнота

♥♥♥

Я вже давно цікавлюсь різними розвиваючими заняттями для діток річного віку. І від моя подруга запросила відвідати цікаве місце, де зібрано мабуть усе, що я колись бачила чи читала про розвивашки. Від Монтессорі до Нікітіна. Просто тактильний рай якийсь. Ми потрапили до «Мультісенсорії». Ідея, яка практикується в Європі, але я ще не бачила в Україні.

Отже, мій малюк опинився біля кімнати, де йому пропонували вправи на дрібну моторику — спочатку він перебирав різнокольорові квасолинки, потім шукав у пісочку різні предмети, у тому числі загорнуті в обгортку. На кожну гру вихователі відводили кілька хвилин і щойно бачили, що дитина втрачає інтерес — одразу пропонували щось ще цікавіше.

Тут ми вже встромляємо олівчики у коробочку (ніколи не думала, що олівці можна використовувати саме так).

⇓⇓⇓

А ось робота для попелюшки — перебрати різні крупи та знайти там камінці. А коли мій малюк опинився біля цілої ванної з піску, який можна було пересипати ситцем і робити дощик — счастью його не було між;) Так, ми вдома практикуємо і перисипання круп і ігри з манкою чи піском тощо. Але оскільки у мене не вистачає щодня робити генеральне прибирання після цього — то робимо це не так часто, як би хотілося. І від ви бачили як горіли в нього очі. І як не просто було витягти його з ванни і відірвати від піску;)))

⇓⇓⇓

♥♥♥

І коли я думала, що це найцікавіше, що сьогодні трапилося з Олесем, я зрозуміла, що помилилася. Бо друга кімната, в яку ми потрапили, — рай для справжнього ігромана. У себе вдома я теж практикую схожий простір: всі іграшки на рівні зростання дитини на різних полочках чи на підлозі і посортовані тематично — малюк сам вибирає, чим собі зайняти.

Розвиток дитини до року: ігри, іграшки, лайфхаки від української мами

Своєї години дитячий педагог Марія Монтесорі пояснювала, що ми маємо допомогти дитині зробити все самотужки. Так розвиваються необхідні життєві навички. Так от тут дитинку вчать знімати речі з вішачка, мацати різні сенсорні мішечки, складати пазлики. Тут різні ігри на логіку та вправність пальців — у тому числі бізіборди та бізікуби.

А які тут музичні інструменти! Малюк як почув гуслі та співочі чаші — не міг відірватися від звуків і слухав, як заворожень. А коврик з камінцями по якому можна ходити і масувати ноги — я б сама з нього не злазила, і ще намети з цікавими іграшками всередині, і труби, по яких котяться кульки — за цим можна спостерігати безкінечно, просто очі розбігаються!

⇓⇓⇓

♥♥♥

Але найбільше вражень все ж таки залишилося від «темної кімнати»: тут і сухий басейн з кульками, що блимають різними кольорами і сенсорний підлога, що зображає море, що реагує на ваше прикмети і різнобарвні діодні гірлянди і чудовий музичний супровід. Вражень у Олесика за годину було на місяць. Цікаво, що сюди приходять дітки різного віку і кожен проживає інші емоції залежно від свого віку, а педагоги вигадують все нові і нові розвиваючі ігри. А ще проводять різні тематичні заняття залежно від віку. А ще я зрозуміла, що бувають геніальні стартапи в які вкладено душу і любов до дітей, а також максимум зусиль для того, щоб зробити їхнє розвиток всебічним, а світ наповненим.

Перший прикорм: особистий досвід та лайфхаки від мами-блогера

⇓⇓⇓

І ще подумалося, що такий простір для педагогів це робота-мрія, коли ти ніби і працюєш з дітьми (що непросто), але водночас граєшся з малюками і спостерігаєш за їх щасливими обличчями. Принаймні мій малюк точно стане тут частим гостем, бо це справді захоплює. І, звісно, ​​щось із побаченого ми намагатимемося відтворити вдома.