Якщо малюк у 6 місяців тягнеться до вашої тарілки, а ви впевнені, що у вас там чудовий фрагмент здорового меню, дайте йому спробувати на кінчику ложки.
Джерело: Shutterstock
Ознаки готовності до педприкорму: наявність пальчикового захоплення, відсутність рефлексу виштовхування твердої їжі та вміння сидіти. Оскільки дози крихітні, наявність першого зуба не є обов'язковою умовою. Всі так? Можна дати невеликий шматочок відвареної картоплі, броколі або цвітної капусти, пару зернят гречки, трохи яблучка або грушки. Жодних солоних огірків, відбивних, ковбас та грибів з майонезом не показуйте.
Багато фахівців вважають, що саме педприкорм справляється з основними завданнями: познайомити дитину з дорослою їжею, навчити жування та ковтання, стимулювати роботу ферментативної системи, сформувати здорову харчову поведінку. Тут дуже важливий психологічний аспект: вся сім'я за столом, усім добре і смачно, малюк відчуває, що присутній при чомусь дуже важливому, нехай навіть поки що він тільки дивиться, як їдять старші.
Якщо ви дбаєте про здоров'я всієї родини, то вам не доведеться готувати щось особливе для малюка. Гречка, овочі на пару, відварена ідейка або риба, салат, заправлений олією, — мікродоза кожної з цих страв не нашкодить дитині (обережніше з яскравими плодами та продуктами-алергенами, якщо є ймовірність, що малюк — алергік).
Джерело: Shutterstock
Серед рекомендацій для немовлят: малюк на природному вигодовуванні може куштувати їжу лише з тарілки мами, якщо вона це їла. Під час годування груддю мати поділиться ферментами, які допоможуть переварити нову страву. Взагалі кажучи, травна система малюка вже знайома з деякими мікроелементами «дорослої» їжі, адже вони надходять у молоко, так що за наявності власного городу та впевненості як продукти особливо побоюватися за ШКТ не варто.
Поки ви годуєте грудьми, дитина захищена унікальними цілющими властивостями вашого молока.
Не допускайте поширених помилок: не примушуйте пробувати насильно і не починайте годувати «по-дорослому», побачивши, що вашу страву сподобалося малюкові. Пам'ятайте, що педагогічний прикорм виглядає як гра, але відповідальність за результат повністю лежить на батьках.
Джерело: Fotolia
Методом проб та… помилок
Років 5-7 тому педіатри боролися за педприкорм: мікродози їжі з дорослого столу дають дитині, якщо вона готова до введення прикорму. Звичайно, уточнювали, що цей метод годиться, якщо ви харчуєтеся здоровою, екологічно чистою їжею і крихітка не має алергії або ризику її виникнення.
Результат? Історії про те, як 8-місячним дітям подобаються оселедець, ковбаска та солоний огірок і як нас «ні від чого не посипало, навіть майонез уже куштували!». А потім наслідки у вигляді гастритів, колітів, дискінезії жовчовивідних шляхів та рекомендації давати дітям безпечне пюре зі баночок, якщо забезпечити безперебійне постачання здорової їжі до будинку не виходить. Зважилися на педприкорм? Майонезу в холодильнику не повинно бути! І багато чого іншого!
Джерело: instagram@pro_nutritcio
Цікаво!
Порції у педприкормі не зважують: це мікродози та мікропроби. Скільки це? Спочатку — розміром із рисове зернятко, потім — з невелику квасолинку, на кінчику чайної ложки… Цим, звичайно, не нагодуєш. Але й мети такої немає! Це знайомство, дегустація, задоволення. Слідкуйте: одна мікродоза за один прийом їжі. І як би природно процес не йшов, записуйте все в харчовий щоденник. Якщо реакції немає, можна поступово збільшувати кількість мікродоз до трьох.
