З давніх-давен людство варить супи. Згадки про них робили літописці тисячоліття тому. Навіть деякі наскельні написи та малюнки іноді схематично зображували варіння чогось у котлі, ймовірно, першої страви трапези. Але чи справді такі корисні супи і чи варто їх давати маленьким нехочухам?
Джерело: Fotolia
Широко представлені рецепти релігійно схвалених супів з іудейських традицій, розроблених багато тисячоліть тому. Практично у всіх світових гастрономічних культурах і цілительських практиках бульйони і супи застосовували у вигляді лікарського засобу при різних недугах.
Особливо докладно приготування супів регламентували європейські статути монастиря. Цілі томи були присвячені цьому з часів раннього Середньовіччя. Супи були пісні та не дуже. Багато хто рекомендував супи ослабленим, хворим на ченців, а також в обов'язковому порядку особам, які перенесли кровопускання.
Суп-пюре відіграє важливу роль у раціоні малюків до двох років, тому що у них є ще не всі зубки
історичний екскурс
Перший і вихідний принцип супу - довго наситити працюючу людину, щоб їй довше не хотілося їсти, незважаючи на важку роботу. Міцний м'ясний бульйон забезпечував вироблення у шлунку великої кількості травного соку та соляної кислоти. Вони дозволяли неспішно переварити овочі, зелень, коріння, які хоч і були вже піддані термічній обробці, для якісного засвоєння організмом мали бути якісно розщеплені до молекул. Монахам на день на додаток до перших страв (переважно пісних) належало до півтора кілограма хліба, що теж уповільнювало травлення і продовжувало час безперервної молитви.
Процес перетравлення йшов голосно, з сильним бурчанням у животі, часто супроводжувався відрижкою. Тоді вона вважалася природним процесом, а не чимось некультурним.
Джерело: instagram@food_for_lazy
У слов'янських традиціях перші страви представляли переважно щі та борщі, з м'ясом і без. Вони теж довго перетравлювалися, дозволяючи робочій людині та селянинові на кілька плідних годин забути про почуття голоду. Загалом, шлунково-кишкові тракти стародавніх людей були на приклад міцніші за нинішні. Ймовірно, бо продукти були натуральні, без консервантів, барвників, стабілізаторів.
Традиція є першою
У ХІХ-ХХ ст. саме перші страви рятували радянських людей з голоду. Повсюдно склалася стійка сімейна традиція є першою. Такий принцип впроваджували у дитячих садках та школах. А ось в інститутах супи вже не захищали від студентського гастриту, на який страждали практично всі учні вищих навчальних закладів.
В даний час прийнято, що нації, у яких найбільш здорові шлунково-кишкові тракти (згідно з деякими дослідженнями це англійці, німці та японці), рідко вживають перші страви. Хоча рецепти супів у них все ж таки є. Вирішальну роль там грає весь комплекс харчування в цілому, а він має безліч корисних для шлунка та кишечника тонкощів та нюансів.
Джерело: Instagram@oliviabudgen
Практично здорові люди можуть їсти супи щодня, шкоди від цього не буде. На жаль, таких бездоганних за фізичним станом співгромадян стає дедалі менше. Ось чому багатьом пацієнтам доводиться не лише скасовувати перші страви, але й з лікувальною метою вводити багато інших дієтичних обмежень.
Окреме питання — чи можна міцний бульйон наваристий давати хворому через кілька днів після операції? Це повинен вирішувати лікар, бажано хірург, який проводив цього пацієнта оперативне втручання. Тому що він бачив хворого буквально зсередини і зацікавлений у його якнайшвидшому одужанні з урахуванням усіх недуг, у тому числі шлунково-кишкових.
Джерело: Burda Media
Чи давати дітям перше?
Що стосується нашої традиції буквально змушувати дітей їсти суп, то тут потрібен диференційований підхід. Перші страви обмежують за цілого ряду захворювань через те, що вони сприяють підвищеній кислотності шлунка. Це небажано при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ), загостренні гастриту, коліту та виразки. На жаль, молодь зараз все частіше і раніше починає страждати на хвороби ШКТ. Якщо дитина не обстежена або недообстежена, то суп дійсно може сприяти прогресу патології, наприклад, шлунка. Дорослі повинні уважніше ставитися до дітей, відзначаючи, чи справді чадо хворіє, чи воно хитро вередує. У цьому завжди розбереться досвідчений педіатр.
Вдома можна кілька разів (в динаміці) протягом дня подивитися мову дитини. Хоча б вранці, вдень та ввечері. Якщо мовою постійно є наліт, рельєф мови нерівний, з борозенками, така ж картина, швидше за все, спостерігається і в шлунку. Така ситуація вимагає звернення до лікаря, а не лише скасування в раціоні супу.
