Троє дітей – це багато чи мало? Сьогодні громадськість вже не так категорично реагує на явище багатодітності, але до батьків, що вирішилися на такий крок, продовжує ставитися, насамперед, як до людей з якоюсь часткою божевілля. Чому так відбувається?
instagram@lenaflyunt
Коли багатодітні пари запитують, чи хочуть вони ще дітей, вони ухильно відповідають «Як Бог дасть». Тому що у нашому суспільстві хотіти велику сім'ю не прийнято. Машину, квартиру та дачу на Мальдівах – прийнято і навіть заохочується. А от дітей…ну хіба здатна людина при здоровому глузді хотіти третьої, четвертої, п'ятої дитини? Однозначно п'яні «залетіли», от і довелося народжувати. Або релігійні якісь занадто. І найбанальне – дорослі люди, а презервативами користуватися не навчилися. Але чи це так насправді?
@@@
Я не пам'ятаю своє ставлення до дітей у 20 років, але на той момент вони були не в пріоритеті. Я не хотіла заробити всі гроші світу, мені не потрібна була кар'єра, та й народжувати мені було від кого. Тоді у моїй голові був такий вітер! Я розуміла, що дитина позбавить мене всіх втіх молодості, я не зможу танцювати всю ніч на дискотеці або, кинувши купальник у сумку, того ж дня помчати тоді ще на наш ЮБК. Але навіть тоді я знала, що діти це не проблема і ростити їх не важко, як мені намагалися вселити. Не треба бути мільйонером, щоб дитина виросла і стала успішною. Його просто треба любити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Де краще ростити дитину: роздуми досвідченої мами
Одна з найулюбленіших фразочок супротивників багатодітності «Нічого злидням плодити». Справжній сенс цієї фрази має всім зрозуміле походження і явно не в'яжеться з фінансовим становищем більшості сучасних сімей. Багато пар легко могли б собі дозволити не тільки троє-четверо своїх, але ще й парочку прийомних дітей. Але оскільки така модель сім'ї не є популярною, людей, які так роблять, одиниці.
Знаменитості та ЗМІ періодично підривають світ бебібумом, але дивним чином наслідувачів губ Анджеліни Джолі набагато більше, ніж тих, хто хотів би бути схожим на неї як на матір. Громадськість ніяк не хоче прийняти той факт, що багато дітей це не лише багато труднощів, а й багато щасливих моментів у житті. Тільки уявіть - захоплення від першого "мама", першого кроку, першої самостійної ложки супу можна відчувати не раз!
Але всі ці милості зупиняють міркування про те, що звичайно, легко Джолі, у неї сто няньок і їй не треба щодня варити десятилітрову каструлю борщу на всю свою низку! Але для цього вона працює, кожна з нас також може посилено працювати і мати няньку та особистого кухаря. Хоча дітям це байдуже. Суп, навіть якщо це незрозуміле місиво, завжди смачніше, якщо його приготувала мати. А якщо ще й силою його впхнула, то вже їжа богів)
@@@
Нам складно подолати умовності та міфи, які нас оточують від народження і які заважають нам зрозуміти, у чому суть людського буття. Я дуже хотіла б кожну свою дитину вивчити в Гарварді, ну хоча б у Червоному корпусі, купити кожному по квартирі і покласти кругленьку суму на рахунок. Але чи принесе їм це користь? Чи не краще буде, якщо я лише навчу їх усьому, що знаю сама, прищеплю поняття людяності, шляхетності та честі, вкажу шлях, яким треба рухатися до успіху?
Тому зараз, коли мені кажуть: «Ну ти спробуй їх усіх ще вивчити!» я говорю, що взагалі вчити їх не збираюся. Як і всі діти, вони підуть до школи, отримають необхідний пакет знань і якщо захочуть, самостійно досягнуть того, щоби продовжити навчання в університеті або що там буде актуально на той момент. Якщо ні, будуть усі двірниками, як жартувала моя бабуся. І, звичайно, я підтримаю будь-який вибір моїх дітей.
Другий міф, який зупиняє народжувати більше одного-двох – діти забирають величезну кількість часу, нервів та моральних ресурсів. Мені завжди цікаво, на що витрачають такий дорогоцінний час люди без дітей. На перегляд серіалів, роботу, подорожі? То це все можна робити і з дітьми. Хто зараз дивиться новий серіал про Альберта Енштейна? Саме первісток наштовхнув його на думки, згодом і було зроблено геніальне відкриття.
@@@
Нерви теж важливий момент, але це вже залежить від їхнього стану до появи дітей. Діти не стануть причиною невротичного чи депресивного стану, вони просто оголять те, що довго спало всередині. А все тому, що люди відмовляються визнавати, що психогігієна не менш важлива за гігієну зубів.
А ось із ресурсами вже складніше. Є жінки та чоловіки, які і з десятком дітей справляються віртуозно. Тому що у них є лише одні діти – їхні власні. А в деяких у позиції дитини може бути мама, тато, той самий чоловік, навіть собака. А буває, що сама жінка – дитина. Чи багато її вистачить вирощувати дітей, коли їй потрібна опіка. І ось, мабуть, питання саме цієї ресурсності і має задаватися насамперед, коли приймається рішення бути чи не бути дітям.
Не гроші, квартири та можливість няні. Для жінок навіть наявність чоловіка не завжди є обов'язковою. А то, скільком людям ти зможеш дати свою любов та турботу. Скільки разів ти і твій партнер готові жертвувати своєю особистою зручністю заради маленької грудочки. І скільки разів ти готова перекроювати себе, переінакшувати, приймаючи всіх своїх дітей без оцінки і пригнічуючи сотні тривог.
І всі багатодітні знають цей секрет про ресурси, хоча в перше своє батьківство, вони, як і більшість, вступають немов сліпі котята, які нічого не знають. Але долаючи раз, вони не припиняють себе качати, як спортсмени, з кожним разом збільшуючи тяжкість та дистанцію. Багатодітні ті ще азартні люди. Але зізнаватись у цьому не бажають. Нехай краще хтось, хто сидить на хмарі, приймає рішення про найрозкішніший подарунок, який тільки можуть отримати люди – про нових людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Чому з дітьми треба розлучатися
Як материнство нас омолоджує: висновки дослідної мами
(7 оцінок, середнє: 4,14 з 5)
