Після пересиченості дитсадківськими ранками, постійної біганини по розвивалкам і підготовчим курсам, вся сім'я перебуває в передчутті початку нового шкільного життя. Щоправда, виявляється, що про вибір навчального закладу та вступ до нього потрібно було подбати року так за 2, а краще за 3!
З кожним роком щільність забудови Києва зростає, з'являється безліч житлових будинків, чого не скажеш про школи та дитячі садки. На їх будівництво міська влада абсолютно не поспішає виділяти кошти з бюджету, а частина таких об'єктів взагалі, після здачі в експлуатацію, потрапляє до рук приватних осіб. За навчання у таких закладах батькам доводиться викладати чималі суми. Особливо гостро відчувається ця проблема у молодих (спальних) районах, на Осокорках, Позняках, Троєщині.
Про яку доступність шкільної освіти може йтися, якщо більшість дітей не потрапляють до школи чи гімназії поруч із будинком, оскільки кількість охочих на одне місце перевищує всі допустимі норми. Йде неймовірно жорстка боротьба за це горезвісне місце, здається, що у ВНЗ потрапити значно простіше.
Частина батьків змушена змиритися і возити своїх дітей до інших районів столиці, а «щасливчики», яким таки вдалося отримати «місце ближче до будинку» — отримують експрес-знання під час уроків, а потім теж вчать уроки, але вже вдома самостійно . Вчитель просто не встигає пояснити матеріал такій кількості учнів за відведений на заняття час.
У молодшій школі урок триває 35 хвилин, а перших класах зараз навчається по 38-40 людина, виходить, що у кожного учня вчитель може виділити близько 50-55 секунд!
Незважаючи на те, що в Україні з 2016-2017 навчального року було спрощено шкільну програму для учнів молодших класів, були виключені оцінки та домашні завдання! У школах спальних районів нічого не змінилося – діти продовжують займатися з ранку до вечора. Через переповненість класів та шкіл вчителі просто не встигають закріпити матеріал, пройдений на уроці, і звичайно ж, ця місія лягає на плечі батьків у вигляді домашніх завдань та оплати репетиторів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зміни у початковій школі: про домашні завдання та систему оцінок
Чим «статусніша» школа, тим більше доводиться працювати вдома, вся сім'я засипає в дитячій після опівнічної підготовки будинки, та й завдання більше схожі на складання іспитів. А якщо за такого навантаження ще щодня возити дитину в інший район міста? Чи надовго вистачить сил і батьківського запалу — прокидатися ні світло ні зоря, аби тільки годину простояти в корку дорогою до знань.
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич зовсім недавно здійснила візит до однієї з таких переповнених київських шкіл, у якій лише 6 перших класів із чисельністю 38 осіб у кожному.
Я вважаю, що це безвідповідально, коли будуються будинки та відсутня соціальна інфраструктура. Насправді, у таких мікрорайонах насамперед мали б бути передбачені школи та дошкільні заклади. Існує ще одна проблема, коли таки здають школу або дитячий садок в експлуатацію, їх передають приватним особам, і тоді батьки змушені платити за навчання.
У більшості сучасних українських шкіл навчається у половину більше дітей, ніж запроектовано. Молодші школярі проводять усі зміни в задушливому приміщенні, вчителі просто не встигають зібрати всіх на прогулянку, а потім повернутись і приготуватися до уроку.
Так, і вчимося ми по-новому, «без оцінок», наприклад, моя дочка у першому класі відмінно оцінює свою успішність за 12-бальною системою. А батьки за підсумками навчального року отримали «бонус» у вигляді відомості з показниками з контрольних зрізів, де проставлено 9, 10… 12, ось цифри, звичайно, радують)
Але найголовніше — атмосфера у класі, якою керує класний керівник. Як би важко всім не було: домашні завдання до півночі, задуха в класі, коли дитина хоче йти до школи — це найважливіший показник для батька, ми розуміємо, що йому там добре та комфортно. Дякуємо за це нашим вчителям, за непросту працю у сьогоднішніх реаліях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
15 незвичайних фактів про школу, про які ви точно не знали
Що важливо знати під час підготовки дитини до школи: найефективніші підходи