Як зробити ляльку з тканини своїми руками для легких розлучень із дитиною? Майстер-клас від креативної мами Каті Білоконь.
Вітання:)
Ваші дітки вже легко відпускають вас у особистих справах і залишаються в саду чи з бабусями?
Комусь із цим доводиться зіткнутися раніше, комусь пізніше, але у будь-якому віці перша серйозна сепарація — великий стрес для дитини.
Журналіст, вихователь, автор блогу та мама Єви @Facebook
Єві було складно упускати мене надовго з очей у незнайомому колективі до 3,5 років. Потім, з моїми поясненнями та її розумінням, ми поступово рухалися у бік самостійності. Остаточно і безстрашно розлучитися зі мною на якийсь час нам допомогла одна дивовижна річ, придумана випадково. Ділюсь своїм досвідом з тими, за ким дітки все ще плачуть:)
Вирішили ми якось з Євою зробити дві маленькі лялечки - зменшені копії нас самих, щоб не розлучатися під час розлучення. Я купила дерев'яну намистину, нитки муліне, шматочки тканини та шнурочки. Спочатку зв'язала між собою шкіряні мотузочки, зробивши основу тіла. Зверху прикріпила намистину, простягнувши в її отвір нитку і закріпивши волосся. Пошила два шматочки тканини, сховавши в них основу зі шнурочків і додавши всередину вату.
Катя Білоконь
А далі просто пошила сукню на готове тільце і намалювала личко. Обличчя можна і не малювати, щоб образ спливав у пам'яті сам.
Катя Білоконь
Вийшла така лялечка, Єва з нею не розлучалася навіть коли я була поруч.
Катя Білоконь
А коли вона залишалася без мене, я прикріплювала лялечку як брелок або пришивала всередині кишені на одязі, щоб будь-якої миті можна було її погладити.
А щоб мені теж не скучало за Євулею в моменти розлучення, вона намалювала мені фломастерами для текстилю себе на шматочку тканини. Я вирізала по периметру, поклала всередину вату і акуратно пошила. Вийшло найдорожче, що завжди є у моїй сумочці:)
Більше фото тут
⇓⇓⇓
-
- Катя Білоконь
-
- Катя Білоконь
-
- Катя Білоконь
Сподіваюся, моя порада полегшить вам момент розлучення та допоможе подолати його без сліз та стресу.
До зустрічей,
Катя, мати Єви.
