Спільний сон із немовлям – спірна тема навіть серед медиків. З одного боку, мамі легше налагодити грудне вигодовування та відреагувати на плач дитини, коли вона знаходиться поряд. Але не всі сучасні педіатри вважаю так, багато хто стверджує, що спати з малюком разом шкідливо, як для психіки дитини, так і для сімейних стосунків. Чи брати немовля в батьківське ліжко? Вирішувати лише вам! Активна мама, тележурналіст у декреті, Тетяна Мельниченко, розповість про свій досвід у свіжому блозі.
instagram@mamamilk_ru
Мені пощастило з пологовим. Це був саме той пологовий, де дитину видавали одразу в руки і не забирали на сон в інше місце. Навіть у першу ніч. У мене в палаті було окреме дитяче ліжечко, але я твердо вирішила — спробую спільний сон — і розмістила малюка поруч із собою на одномісній ліжці. На той момент я ще не знала всіх плюсів та мінусів спільного сну.
****
Спати і не причавити дитину я, мабуть, тренувалася ще вдома на коті;) Мій сфінкс любив прилізти і згорнутися калачиком біля грудей. І мені навіть було досить зручно спати так, обійнявши як малого дитину. Вже тоді спрацьовував інстинкт. Але в пологовому мені було не до сну: весь час хвилювалася: чи не притисну, чи дитині достатньо місця, чи не жарко, і чи не бракує кислорода;).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Маленькі фантазери: 3 правила та 6 ігор для розвитку творчих здібностей у дитини
Але це було перші дві ночі. Потім, призвичаївшись, я почала бачити у спільному сні лише плюси.
- По-перше, я справді краще висиплялася, бо дитина, відчуваючи стукіт маминого серця спокійніше і довше спала. До того ж постійний контакт шкіри до шкіри, за твердженням фахівців, мав сприяти налагодженню терморегуляції у малюка, не говорячи вже про те, що це допомагало боротися з коліками.
- По-друге, дитина, коли хотіла їсти починала стандартно ворушитися, мій організм вловлював це і я прокидалася в зручний для свого біо-ритму момент, кормила навіть не встаючи і засинала. Пізніше, коли малюк підріс, він примудрявся сам намацати груди, присмоктатися, а потім заснути. А я собі продовжувала дрімати.
- По-третє, я мала змогу перекладати малюка то на його правий то на лівий бік і стежити, щоб він так і спав, щоб уникнути кривошиї. І по-четверте, оскільки я часто переживала, щоб дитина уві сні не задихнулася чи не захлинулася в разі зригування, я мала змогу постійно чути її дихання і стежити за цим.
Тетяна Мельниченко
****
Але були і певні мінуси, хоча до них я швидко призвичаїлася: перший і найважливіший — місця біля постелі стає значно меншим. Пропорційно до зростання дитини його стає ще менше;) бо навіть немовлята примудряються розпластатися на півліжка.
Я навчилася спати на одному боці і рідко перевертатися на спину. Водночас, мало місця залишається і чоловікові, а отже є ризик, що він може зачепити дитину уві сні. Доводилося або робити бортик з одіяла, або захищати малюка руками, але найкраще вкладати немовля на інший бік ліжка. Та тут своя опасность — щоби не скотився.
Ще в пологовому мені дали дуже корисну пораду: приставити стільчик спинкою до ліжка, і таким чином зробити собі захисний борт. Але з часом дитина почала крутитися і вдарятися руками об нього, довелося між ліжком і кріслом ставити ще тонкі подушки, щоб амортизувати можливий удар.
Тетяна Мельниченко
****
Коли Олесеві виповнилося півроку, я вирішила потихеньку привчати його до дитячої кроватки, але не відривати від мами, а поекспериментувати приставивши дитячу ліжко впритул до свого, щоб мати можливість погодувавши дитину — одразу переставляти її спати у дитячу кроватку. З одного боку це майже як спати в одному ліжку, але не прокидатися і бігти в інший кінець кімнати, а просто протягти руки і взяти.
Але й тут є свої нюанси. Перше, що я помітила, як переклала дитину в кроватку поруч із собою, знявши з нього попередньо боковинку, що тепер ми спимо несинхронно і в мене може бути досить глибока фаза сну, коли він уже пововтузився, перевернувся і заплакав. Тоді мені доводиться різко підриватися, щоби погодувати. А поки я піднесу малюка до грудей він може розрідатися, розбудити чоловіка чи прокинутися сам.
Тетяна Мельниченко
Ще один мінус – дитина часто розкривається у кроватці і може просто переохолодитися і прокинутися або почати кашляти. Особливо коли ранки ще холодні. Але є і плюси. Уранці малюк не зразу мене будить, а ще якусь годину лежить і робить свої його-вправи з ногами. А ще я можу спокійно спати на спині, з'явилося багато місця. Але іноді так бракує тепленького грудочка під боком;)
А у наступному блогі я розповім про перші іграшки для немовлят.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Приємні прогулянки: 10 порад щодо вибору коляски
Спимо солодко: вибираємо ліжечко для малюка
(5 оцінок, середнє: 3,40 з 5)
