За два роки життя в Польщі я помітила деякі особливості та моменти, які можна ототожнити з Україною та її громадянами. Насамперед хочу зазначити, що українці та поляки є братами-слов'янами (ми східні, а ті західні слов'яни). Цей факт не може не залишити на обох націях загальних точок дотику.
Джерело: Дар'я Бойчук
Цікаві факти
✔ Схожа мова (українська та польська розвинулися із праслов'янської мови). У прикордонних з Україною селах поляки володіють російською та українською мовами. Часто з тих регіонів (наприклад, Холмщини) родом польські православні священнослужителі, одним із завдань яких є ведення служби церковнослов'янською мовою. Наведу приклад схожості фонетики: кіт – kot, дякую – dziękuję, добрий вечір – dobry wieczór, сонце – słońce, фарба – barva, увага – uwaga, умова – umowa, пес – pies, небо – niebo.
✔ Поляки та українці мають схожі ментальні особливості. У Польщі українцю будуть зрозумілі місцеві жарти, міміка, висловлювання… Це вам не Німеччина та не Америка, де боїшся не так подивитися, щоби тебе адекватно сприйняли місцеві жителі.
Джерело: Дар'я Бойчук
✔ Польща та Україна – країни приблизно одного типу клімату. Тут, як і в Україні, є ідентичний рослинний світ, схожі погодні умови. Щоправда, зима в Польщі дещо м'якша… Але влітку ви не помітите різниці між країнами, що порівнюються.
✔ Ченстохова (місто, в якому зараз живе моя сім'я) місцями нагадує Херсон. Тут є вулиці, які ніби хтось дублював із старих херсонських вуличок. Польські міста нагадують добре вилизані українські, плюс складається враження, ніби Люблін чи інше польське місто — це, наприклад, Херсон, лише вдосконалене (або просто українське місто в майбутньому/2030 році).
✔ Той факт, що у Польщі поширене православ'я, не може не тішити! У Любліні, одразу біля автовокзалу (Dworzec główny PKP) збудовано Спасо-Преображенський собор. Храму понад 400 років. Саме тут ми хрестили нашу Ірену. Раніше мені здавалося, що парафіянами цього храму є лише приїжджі східні слов'яни (українці, білоруси та росіяни), а поляки, всі до одного – католики.
Джерело: Дар'я Бойчук
Однак, почувши серед людей, що входять до храму, польську мову, я була приємно здивована. І старі, і молодь, і діти, і поляки, і слов'яни тулилися в цій церкві. Коли чоловік мені вперше повідомив про можливість переїхати в Ченстохову, я відразу ж почала перевіряти в інтернеті наявність православного храму в цьому місті. На щастя, у Ченстохові є церква Ченстоховської Ікони Божої Матері! Після того, як ми переконалися, що в цьому місті для нашої сім'ї є духовний притулок — усі сумніви щодо переїзду розпорошилися.
У Любліні ми ходили до Спасо-Преображенського собору, атмосфера якого гріє серце теплом та умиротворенням, а спів хору зміцнює зв'язок із Богом. Після переїзду до Ченстохова ми з чоловіком та дочкою стали парафіянами місцевої церкви. Як здорово, що поняття «православ'я» не має меж!
Підсумовуючи, скажу наостанок, що Польща — одна з небагатьох країн Європи, в якій ви почуватиметеся, як удома, на батьківщині. Звичайно ж, мені часом не вистачає Дніпра, безмежних степів… Але я безмежно дякую Богові за те, що в цій країні нас, українців, беруть за своїх братів. Головне — бути людиною і дотримуватися законів країни, де ти живеш.
(13 оцінок, середнє: 3,38 з 5)
