1 червня ми говоримо про любов до дітей, про те, наскільки важливо і потрібно захищати їхні права, про те, що вони — наше майбутнє. Всі ці прості та банальні речі, здавалося б, уже й промовляти не треба. Навіщо повторювати те, що всім і так ясно? Але чесно: ясно далеко не всім. І що бити не можна, і що крик неефективний ні вдома, ні в садку, ні в школі, і що в лікарні поруч із дитиною, якій боляче, обов'язково мають бути рідні. Ситуацію можна і треба міняти. Ми, батьки, маємо підключитися. А помічники вже є
Fotolia
На прем'єрі документального фільму Галини Сергєєвої «Бути поруч» було багато сліз. Цей фільм про те, як сьогодні лікують тяжкохворих дітей в українських лікарнях. Звичайно, ніхто з нас не хоче дивитися кіно і плакати, деякі взагалі бояться торкатися невдах і читати про хвороби. Ситуація змінюється кардинально, якщо (не дай боже!) ваша дитина опиняється у лікарні. Нам стає важливо, нам хочеться людського ставлення та людських умов!
На прем'єрному показі було багато правильних слів про те, як слід змінити ситуацію з дитячими лікарнями, змінити та вдосконалити систему охорони здоров'я. Важливо, що про це говорили люди, які вже зробили важливі кроки, допомогли з підписанням наказу про доступ до реанімації. Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба говорив про те, наскільки важливий для дитини від народження зв'язок з матір'ю, яким страшним стресом для дитини (іноді з наслідками на все життя) стає розлука з матір'ю, особливо в ситуації хвороби. І не бути розлученим із батьками — це безумовне право дитини.
Burda Media
Заступник міністра охорони здоров'я Оксана Сівак наголосила, як сильно допомагає в лікуванні присутність батьків поруч із дитиною, як покращується ситуація, коли мама та тато стають партнерами лікарів.
Гжегож Хмелярський – голова наглядової Ради фонду «Будинок Рональда МакДональда» (Ronald McDonald House Charities®, RMHC®) сказав, що дуже вірить у те, що в українських лікарнях з'являться Сімейні Кімнати, такі, які вже є у 64 країнах світу. Для створення сімейно-орієнтованої медицини в Україні, крім активної роботи фонду, потрібні небайдужі люди: вони є. А після фільму їх напевно побільшає!
Галина Сергєєва — режисер фільму «Бути поруч» сказала, як мама… Що кохання — найкращі ліки, що сама бачила, як її малюкові легше від того, що вона тримає його на руках, коли йому боляче… Неймовірно, що багато людей взагалі не бачать проблеми в тому, що батьки не мають можливості перебувати в клініці в людських умовах… Але найголовніше Галина сказала своїм фільмом. І ми пропонуємо вам переглянути його зараз. Не шкодуйте себе: є таке страждання, яке не лише очищає, а й змушує діяти. Переставати звинувачувати інших, переставати чекати на допомогу — братися і допомагати самим!
Дивіться онлайн фільм Галини Сергєєвої «Бути поруч!»
Ділитесь фільмом, ставайте волонтерами. Ми і наші діти гідні жити вільними та лікуватися по-людськи. Здається, що після всіх змін, яких ми в Україні вже досягли, нам не потрібно доводити собі та іншим, що ми не гвинтики бездушної системи. І все-таки це часто. Давайте не погоджуватись. Докладніше про те, що робити далі, на www.rmch.org.ua
