Після народження первістка більшість щасливих батьків замислюються про другу дитину. У мам виникає безліч питань: чи відрізняється друга вагітність від першої? Чи важко народжувати вдруге? Однозначна відповідь дати складно, адже все дуже індивідуально.
instagram@lenaflyunt
Скільки має пройти часу, щоб усвідомлено захотіти другу дитину? Лікарі кажуть, що організму потрібно три роки, щоб він міг відновитися і набратися сил для подальшої вагітності. Якщо виходити з теорії прихильності, теж приблизно три роки зберігається діада мати-дитя. Я все це знаю, з цим згодна, але благополучно завагітніла вдруге, коли первісткові було лише рік і два місяці.
@@@@
Напевно, мамам справжніх погодок доводиться дуже нелегко. Я своїх дітей називаю майже погодки і мав невеликі переваги. Я відгодувала першу дитину до року, вона вже вміла ходити, спала всю ніч і практично сама орудувала ложкою. Але найголовніше – він уже потихеньку злазив з рук і не потребував мені 24 години на добу. І все одно я іноді шкодувала, що вплуталася в це знову.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На збереженні. Як лікують у наших лікарнях: реальна історія зі щасливим кінцем
Вагітність це не розважальна прогулянка, а з вже наявною дитиною, яка ось тільки з пелюшок вискочила, і поготів. Я дуже хотіла ще одного малюка якнайшвидше, але ніяк не очікувала, що це станеться настільки скоро і що мене при цьому чекатиме.
— Коли ми його робили, у мене точно було помутніння розуму, — скаржилася я вечорами чоловікові, вказуючи на неймовірно швидко зростаючий живіт. На цей раз я дуже швидко росла вшир. Всі зустрічні знайомі ніби ненароком помічали, що я одужала. А я не хотіла бути просто товстою, тож зізнавалася, що знову вагітна. Нас тоді мало хто розумів, і доводилося частенько чути жалісливе «І як же ви з ними двома справлятися будете?». Я просто знизувала плечима, якось будемо де один, там і два.
@@@@
Насправді я мав дивний план. Я вважала, що сидіти в декреті з однією дитиною і не працювати – це неприпустима розкіш. Працювати я поки що не збиралася, але сидячи з одним, можна заодно виносити і народити другого, а там вони разом підростуть, я відстріляюся одним махом і далі назавжди вільна від народження дітей. Те, що мій декрет і навантаження подвоювалися, я не врахувала.
Складнощі почалися ще до тесту на вагітність. Все було гаразд, але я постійно хотіла спати. Я спала вночі, вдень з дитиною, я засинала ввечері, як чоловік приходив з роботи.
У той період мій первісток скуштував заборонений плід під назвою мультики. Я на всіх кутах кричала, що моя дитина точно не буде у владі блакитного екрану. Але життя любить клацнути по носі. Мені необхідно було подрімати хоча б півгодини, інакше я перетворювалася на агресивне зомбі. Тому здорово розсудивши, що добра мама компенсує шкоду від мультиків, я сідала малюка перед комп'ютером, а сама поряд спала одним оком. Хвилин через 15 мультики ставали нецікавими, але він міг ще хвилин 15-20 грати біля мене. Цього було достатньо, щоб з'явилися сили стягнути себе з дивана та розплющити очі.
@@@@
Другою проблемою стала їжа. У мене не було токсикозу, я не хотіла їсти і тому просто забувала це робити. Я могла випити чай та піти гуляти. Але одного разу мені стало дуже погано під час такої прогулянки. Одна з дитиною посеред вулиці і якщо я зараз впаду, буде не дуже весело. Тому зібравши залишки сил, я абияк доповзла до найближчого джерела їжі – будки з хот-догами. Звичайно, це не найкраща їжа для вагітної. Але тоді мені було начхати, мені треба було щось закинути в організм, щоб він продовжив функціонувати.
Я була як смартфон, який ось-ось перейде до сплячого режиму. З такими несподіваними нападами голодної слабкості я боролася усі 8 місяців. Ми потім навіть жартували, що дочка навмисно народилася раніше, щоб нарешті нормально поїсти, бо в животі я її недогодувала).
До речі, ми зовсім не чекали на дівчинку. Я страшенно шаленіла від того, що мені казали, що раз хлопчик у нас є, то тепер потрібна дівчинка. Ні і ні! Я народжую тільки хлопчиків, я знаю, що всередині хлопчик, поза всяким сумнівом. Я подумки, нікому не зізнаючись, називала його Левушкою, рівно до 22 тижнів. Ідучи на планове УЗД, на якому мали підтвердити, що ми чекаємо хлопчика, я пожартувала чоловікові:
- А уявляєш, зараз такий облом і там дівчинка?
Дожартувала! Я насилу дочекалася, поки були перераховані всі руки-ноги, перераховані всі пальчики, прямо вся вичерпалася. І тут:
— Дивіться, яка гарненька дівчинка, личко до вас розгорнула, посміхається.
Я підскочила на кушетці:
- Що означає дівчинка! А господарство що, розсмокталося?! Я ж хлопчика чекаю!
- Розсмокталося) Дівчинка у вас, абсолютно точно дівчинка!
@@@@
Я плакала так, що заспокоювати мене прийшов навіть лікар. Звичайно, розумом я розуміла, що не важлива стать, що головне, що дитина здорова, але де розум, а де логіка вагітної жінки!
- Я матрьошка, - оголосила я чоловікові, прийшовши додому, - жінка в квадраті, дівчинка в дівчинці, коротше, бабської сутності тепер удвічі більше! Нелегко тобі буде з нами, тому краще добровільно кинь у нас гаманцем, нам терміново потрібний шопінг. Стрес зняти.
З того дня я повільно, але звикала до думки, що я дівчинка. Це обіцяло бути цікавим досвідом, адже я вже була мамою хлопчика, а тепер усе буде по-іншому.
Моя дівчинка виявилася м'якою і лагідною, вона не боялася, як старший брат. Тільки в міру зростання все більше упиралася довгими ніжками в мої ребра. Вона краще відгукувалася на мої прохання поворухнеться. Тихо сиділа, коли я відволікалася на справи не вагітні.
У той час я захопилася курсами для письменників і часто їздила до сусіднього міста. Мені здавалося, що крихта всередині навіть заохочувала мене. Вона поводилася так, ніби намагалася показати, яка ж вона гарненька, ніби хотіла заслужити моє кохання. Навіть народиться вона вирішила так і тоді, щоб завдати мені найменшого дискомфорту. Несподівано і раніше. Ці пологи стали моїм одкровенням та подарунком від моєї дочки. Але то вже інша історія.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Де краще ростити дитину: роздуми досвідченої мами
Що не треба робити у декреті: поради багатодітної мами
(5 оцінок, середнє: 3,80 з 5)
