Поставити дитину в кут, на думку психологів та педагогів, - це безперечна помилка у виборі покарання. Таке виховання ефекту не отримає, зате спричинить непрості порушення в психіці дитини.
Чим таке небезпечне стояння в кутку як покарання?
1. Дитина відчуває свою повну, паралізуючу залежність – тільки батьки знають, коли вона з цього кута вийде. У такій ситуації кожна хвилина стає мукою. Виходить, ми здійснюємо виховання через страждання дитини.
2. Дитячі психологи, ґрунтуючись на практиці, переконані, що стояння в кутку призводить до формування тривожності у таких дітей та невпевненості у собі. Тривожність бере витоки у відчутті дитини, що любов батьків умовна.
3. Важливо, що таке покарання розвиває схильність до поведінці, що викликає, у дитини.
Психологи вважають, що поставити дитину у кут – це негуманно, це спосіб принизити дитину. І називають таке покарання насильницькою ізоляцією у кутку.
ефективність
Навіть якщо не довіряти висловленим фахівцями небезпекам, можна на досвіді стверджувати, що поставити дитину в кут – це абсолютно не дієвий спосіб донесення до неї істини її провини та провини.
Мета, з якою дитину ставлять у кут, — подумати про скоєне і покаятися не досягається. Основна причина не зрозуміла. У кращому випадку, дитина почне в ньому мріяти, що вона робитиме після покарання, або ж вона подумає, що ви просто знущаєтеся.
Розвиток, вдосконалення особистості стоянням у розі не вдасться стимулювати. Деякі діти, звичайно, можуть перестати робити подібні вчинки через страх стояти в кутку, але без необхідного для процесу виховання усвідомлення.
