Замкнена дитина (фото: Fotolia)
Замкнена дитина відрізняється від сором'язливого тим, що не хоче спілкуватися. Замкненість як проблема спілкування вимагатиме досить тривалого часу для вирішення. І будь-які поради батькам за її вирішенням включатимуть терпіння і статечність кроків.
Чому у нас замкнута дитина?
Дитячі психологи переконані, що нерідко замкнутість має коріння у ранньому дитинстві. Деякі експерти переконані, що найчастіше замкненими стають недоношені діти.
Як правило, майбутні замкнуті діти відрізняються плаксивістю, підвищеним занепокоєнням, порушенням сну. Згодом може виникнути страх спілкування з незнайомцями, скутість у нових обставинах. Також замкнена дитина часто демонструє хворобливу прихильність до мами, погано сприймає навіть короткі розлуки з нею.
Тимчасова замкнутість може формуватися під впливом зовнішніх обставин: конфлікти з однолітками, сімейні проблеми, часті хвороби (особливо при ізоляції після народження та в рамках серйозного лікування), різні особисті проблеми, втома.
Якщо дитина інтроверт, то замкнутість, зосередженість своєму внутрішньому світі – це характерна, стабільна йому риса.
Що робити батькам замкнутої дитини?
- Спробуйте розібратися, із чим викликана замкнутість дитини.
- Проводьте з дитиною більше часу.
- Відвідуйте з ним громадські місця із позитивними емоціями: цирк, дитячий театр тощо. Після цього обговорюйте, що нового та цікавого він побачив, від чого отримав задоволення.
- Замкненість дитини на сім'ї може виявлятися від цього, що йому неспокійно всередині сім'ї. Перегляньте сімейні стосунки, емоційний клімат. Створіть стабільну, спокійну, доброзичливу атмосферу.
- Грайте з дитиною всією сім'єю та з гостями у настільні ігри, малюйте разом із коментарями та із завданнями на розвиток фантазії.
- Пограйте з дитиною у гру «Закінчи пропозицію». Дитина повинна закінчувати такі пропозиції: «Я вмію…», «Я хочу…», «У мене вийде…» і т.п.
- Грайте з дитиною сюжетно-рольові ігри.
- Виїжджайте всією сім'єю з друзями дитини на пікнік. Давайте групові завдання чи завдання у парі.
- Хваліть дитину за всі ініціативи та успіхи.
- Якщо дитина поспілкувався з кимось, запитуйте, які емоції у нього викликала ця людина, що нового та цікавого було у спілкуванні. Діліться своїми позитивними враженнями від спілкування.
- Не нав'язуйте дитині спілкування. Не кажіть: «Чого мовчиш, як риба?! Викладай!», «Чого ти до дітей не йдеш?!», «Що ти, як вовк-одинак». Поставте на чільне місце – стимулювання його інтересу, мотивуйте.
- Нові обставини, зміни пропонуйте дитині поступово.
- Якщо ваші зусилля не дають результатів, зверніться за допомогою до дитячого психолога.
А які б ти дала поради батькам, у яких замкнена дитина? Поділися ними у коментарі.
