Повільна дитина: особливості
Слід розуміти, що повільна дитина в жодному разі не «знущається» з вас, не лінується, не «гальмує», не відстає у розвитку. Така неквапливість – це вроджена особливість, властивість темпераменту, така організація нервових процесів.
Повільний дитина може все досконально знати, але виконання завдань вимагатиме від нього більше часу, ніж у однолітків. Щоб повноцінно перейти на інший вид діяльності, повільній дитині знадобиться вдвічі більше часу. Більше часу піде і формування нових навичок, зокрема навичок листи.
Зверніть увагу: повільна дитина хоч і не швидко, але якісно виконує все. Якщо в колективі (на розвиваючих заняттях, у школі) викладач орієнтуватиметься на темп звичайних, більш динамічних дітей, то повільна дитина встигатиме засвоювати на 1/3 менше матеріал. Але це не відставання у розумовому розвитку – це неправильний темп навчання для цієї дитини.
Як поводитися з повільною дитиною?
1. Все вищесказане треба зрозуміти, прийняти та виявити терпіння. Але при цьому можна спробувати наростити темп діяльності дитини та тренувати деякі навички.
2. Не говоріть дитині «Так швидше!» при виконанні будь-якої діяльності. Поспіх лише нашкодить результату і змусить дитину нервувати.
3. Поясніть особливість вашої дитини вихователю, викладачеві.
4. Відзначайте якість роботи, що виконується дитиною, нехай навіть результат виявився і в меншому обсязі, ніж у інших дітей.
5. Повільну дитину під час навчання не рекомендують запитувати самому – краще дочекатися її ініціативи.
6. Виділяйте більше часу на домашнє завдання.
7. Обмежте додаткові заняття дитини. Декілька гуртків – не те, що потрібно для такої дитини.
8. Грайте з дитиною ігри на розвиток почуття ритму, а особливо – із його змінами. Наприклад, у піаніно на колінах, у «Дзеркало» із прискоренням рухів.
9. Можна використовувати ігри з елементами суперництва, але не із завданням «хто швидше».
10. Заохочуйте самостійність та всі ініціативи дитини.
