Грошова тема
Наскільки рано дитина повинна знайомитись із грошовою темою? Чи варто йому взагалі замислюватися над тим, що за дитсадок і заняття з плавання треба платити, що няня теж приходить не так? І чому Петечку зі старшої групи возили до Парижа, а Машенька яке літо проводить на дачі?
Наразі прийнято всі біди звалювати на «важку» спадщину радянського часу. Мовляв, і про гроші тоді було говорити не дуже пристойно, тепер ось і отримали: одні міряють усі тільки на гроші, інші не можуть елементарно розпланувати сімейний бюджет.
Як на мене, дитину треба ненав'язливо посвячувати у «фінансові таємниці». Не перебільшуйте роль грошей у житті, але й не применшуйте її.
У повсякденному житті низки країн Європи ощадливість, яка з погляду російської людини, до абсурду, зведена в культ. А відверта скнарість (наприклад, не більше одного печива на одну чашку кави) вважається нормою та гарним тоном. Навряд варто прищеплювати дитині саме такий підхід до життя, але й інша крайність явно не підійде. Уміння ж розумно співвідносити свої бажання та можливості, ставити пріоритети для витрат, думати про завтрашній день – не завадить жодній людині. Як і багато іншого, ставлення до грошей закладається у дитинстві. Дитина все бачить та навчається на прикладі батьків. Все, що треба робити, слідувати за питаннями свого малюка.
Няня «промовилася» при дитині, спитавши, чи буде в неї сьогодні зарплата? Ну що ж, якщо малюк сам запитає вас, чи працює няня за гроші, спокійно поясніть, що ж у неї теж є сім'я та дітлахи, їм потрібно купувати речі та їжу. Натомість дайте зрозуміти, що няні приємно сидіти саме з ним і вона його любить.
Ви вирішили цього разу заощадити та поїхати на автобусі, а не на маршрутці, і дитина запитує чому? Поясніть, що на заощаджені гроші ви краще купите йому пакетик соку. І вашому малюку рано чи пізно стане зрозуміло, що економія — не самоціль, а перевага важливішого і найпотрібнішого на даний момент другорядного.
Дитина побачила, що ви іноді даєте гроші вашим власним батькам? Поясніть, що людям похилого віку, які вже не працюють самі, обов'язково потрібно допомагати. Вони виховували вас, не шкодували нічого, тепер ваша черга.
Збираємо разом!
Бабусі, дідусі, тітки та дядьки періодично дарують дитині певну суму. Якщо не йдеться про «цільові інвестиції» — на купівлю ковзанів, нових кросівок чи мікроскопа, краще зберегти у дитині впевненість, що це саме його власність, а не якісь абстрактні сімейні гроші. Ви можете взяти їх у нього на зберігання, якщо є сумніви, що він втратить їх і видати йому. Або витратите їх разом, якщо він захоче купити собі, скажімо, нові фломастери або блокнотик. Не лайте дитину, якщо вона раптом їх узяла і втратила… Просто поясніть, що так вона позбавила себе тих же нових фломастерів. Чи треба говорити, що обов'язкові покупки (канцтовари для школи тощо) не повинні виготовлятися з його бюджету.
Заведіть разом з дитиною домашню скарбничку та поясніть їй, що вона призначена для накопичення коштів на покупку чогось дуже бажаного, наприклад велосипеда або роликів. І періодично видавайте маленькому економістові по 10 чи 20 гривень. Цивілізований і простий підхід до грошей формує у дитини відповідальне та дбайливе ставлення до них. Адже ми саме цього й прагнемо!
