У чому звинувачується школа?
- Школа не спрямована на розвиток вільної особи. Вона створює однакові ланки економічного механізму.
- Школа із суворим графіком, дисципліною, привчанням до праці розвиває у дітях підпорядкованість, високу старанність замість творчої індивідуальності. Також творчі здібності дитини обкрадає шкільна «навченість».
- Тиск влади та жорсткість графіка з великим обсягом завдань розвиває у дитині здатність брехати, пристосовуватися, викручуватися.
- Заучування і дію за встановленим планом стимулюють розвиток лише посередніх розумових умінь.
- Необхідність утримувати увагу на «потрібному» позбавляє дитину допитливості та бажання спілкуватися. У результаті найчастіше зустрічається поверховість сприйняття, опір навчання і пасивність.
- Класи виключно однолітків відбирають у дитини активний досвід спілкування з дітьми різного віку та не дають нарощувати швидкість розвитку дітей кожного віку, що відрізняє різновікове спілкування.
- Типові захворювання учнів сучасної школи: короткозорість, захворювання ШКТ, захворювання органів дихання, кровообігу та кістково-м'язової системи.
Що пропонують замість звичайної школи?
Опоненти загальноосвітньої школи пропонують інші шляхи освіти дитини:
- домашнє навчання;
- екстернат;
- інші типи шкіл.
Незважаючи на такі серйозні звинувачення, варто зазначити, що сучасна школа гнучкіша, ніж раніше, і намагається прийняти пропоновані їй зміни. Хто знає, можливо, через час перераховані вище звинувачення вплинуть на нові зміни.
Дуже багато мами діток-надомників (індивідуальне навчання за мед.показами)
просто МРІЮТЬ щоб їхня дитина займалася в школі РАЗОМ з іншими дітьми: спілкувався, дружив, навчався взаємин у суспільстві.
Тобто. — соціалізація для дітей ТЕЖ ДУЖЕ ПОТРІБНА. А вона відбувається лише у колективі.
Будь-яка дитина колись виростає, стає дорослим, їй потрібно працювати.
А на будь-якій фірмі чи підприємстві є свій розпорядок, правила тощо.
Якщо дитина в дитинстві не привчена дотримуватися В ПРИНЦИПІ якихось правил, норм,
то ЯК він буде працювати і ЯК до нього відносяться оточуючі.
ЯК і ЧОМУ навчатимуться діти у школі залежить від ЯКОСТІ навчальних програм та ПІДРУЧНИКІВ.
Які там будуть завдання (за якими алгоритмами повинні вирішуватися, з малюнками - без малюнків, логічні, «хитромудрі» або «прості»)
Дитину можна порівняти (можливо грубо) з маленьким комп'ютером, доки БЕЗ ПРОГРАМИ.
ЯКУ програму дорослі «закладуть» у нього, ТАК він і працюватиме.
Якщо навчать (за програмою) фантазувати, шукати кілька способів вирішення завдання - значить дитина БУДЕ ЦЕ РОБИТИ.
А якщо уч.програма та підручники примітивні, то ЧОМУ хорошому вони можуть навчити школярів?