Чому виникає неуспішність з математики
Математика, з погляду психології, може мати різні перешкоди для її освоєння дитиною.
- Складно дається цей предмет, якщо дитина-гуманітарій (з природною схильністю до гуманітарних наук), а математика подається вчителем абстрактно, без стимуляції інтересу дитини, без прив'язки її значущості до створення найдивовижнішого у світі. Вчитель з математики повинен постаратися висвітлити для такої дитини естетичну, філософську сторону математики.
- Невпевненість дитини, залежність від чужої думки, у тому числі від думки вчителя, за кожного нового завдання змушує переживати стрес. Чи зможу я її вирішити правильно? - Це питання перехід у постійний страх того чи іншого рівня.
- Завдання з математики змушують дитину часто стикатися з такими поняттями, як «потрібний», «невідомий», «доказ» та ін. Усі вони несвідомо активізують внутрішні проблеми, зокрема й внутрішні страхи.
Це лише основні причини, спільні. У кожному разі, під постійними математичними помилками дитини знаходиться індивідуальна психологічна проблема, часто ніяк не пов'язана з інтелектуальними здібностями. А будь-яка тривога викликає блокування розуму, виливаючись у хронічну неуспішність з математики.
Що робити?
- Зменшити переживання та напругу дитини щодо проблем із освоєнням математики, з іншими тривогами.
- Не зациклюватись на проблемах та помилках дитини по предмету. Наголошувати, що це тільки «поки що» не виходить, але все вдасться з часом.
- Допомагати дитині зрозуміти математику (не просто зазубрити чи запам'ятати!) або взяти на допомогу репетитора. Будь-які підказки мають лише допомогти дитині знайти шлях до самостійного рішення – не потрібно вирішувати за дитину.
- Допоможіть дитині повною мірою відчути успіхи – хвалите та заохочуйте. Це додасть йому впевненості та знизить тривожність.
- Не женіться за оцінками – навчіть отримувати задоволення від вивчення математики.
- Знайти вчителя, по-справжньому захопленого як математикою, а й роботою з дітьми.
