Маленький Юра Михайлик підкорив глядачів конкурсу «Україна має талант» своїми визначними здібностями лише в 1 рік та 10 місяців! Хлопчик став не лише найменшим учасником цього проекту, а й серед інших талант-шоу у всьому світі! Ще не вміючи говорити, малюк безпомилково відгадав понад 50 музичних інструментів лише глянувши на картинки з їхнім зображенням!
У чому секрет розвитку маленького таланту? На запитання сайту moirebenok.ua відповіла мати Юри — Ольга Михайлик.
****
1. На той час, коли у вас народився син, ви вже знали, які основні засади виховання будуть у вас у сім'ї? Вибирали якусь систему розвитку, читали книги з психології чи більше покладалися на інтуїцію, досвід та сімейні традиції та цінності?
Пишу на рус. мові, бо краще на ній думаю. Отже, ми чекали на сина 8 років. Коли ми дізналися, що у нас буде дитина, були з чоловіком надзвичайно щасливі. Після першого УЗІ ми довідалися, що у нас буде син. Зразу вибрали ім'я дитинці — Юрію, і я почала з сином читати казочки, вивчати англ. мову та математику. Жодних книжок з психології я не читала, а ось методиками раннього розвитку почала цікавитись, і коли вийшла у декретний відпусток, почала складати папку за методиками раннього розвитку дитини.
Найбільше мені понравилася методика Г. Домана, тому на неї я зробила максимальний акцент. Для мене головне, щоб дитина мала добрий не тільки фізичний стан, а головне емоційний: ми дуже багато читаємо книжок і журналів (я працюю вчителькою), завжди намагаємось зберігати спокій, дбайливо ставимося до природи, і все це я з чоловіком виховуємо у сина. Мені здається, що не варто зациклюватися на науковій літературі саме під час виховання дитини. Безперечно, треба читати журнали та книги, але головне — відчувати свою дитину серцем.
2. Ви намагалися виховувати лідерські якості у дитині (як це робили?) чи це були вроджені риси?
Я не впевнена, що на сьогоднішньому етапі можна говорити, що мій син має лідерські якості. Він такий, як всі інші діти, хоча, дай Боже, у майбутньому я б дуже хотіла, щоб він був першим у всіх добрих справах.
Джерело: YouTube Автор: Ukraine Got Talent. Kids season | Україна має талант
3. Як ви реагували на перші успіхи малюка та перші невдачі, бунт, непослух?
Коли Юрчик у 10 місяців почав вибирати перші овочі та фрукти, ми з чоловіком були, безперечно, дуже щасливі, далі вже тільки розширювали матеріал карток. Таких зрозуміти, як бунт і непослух у нас немає взагалі: син вчитись із великим задоволенням, і я ніколи не примушую його вчитися, якщо він не хоче, а якщо це стосується виховних моментів, я доступно пояснюю синові, і він усе розуміє.
4. Коли та як виявили особливі творчі здібності? Як розвивали? На що робили ставку: праця, підтримка, творчість насолода, програма — план розвитку?
Я людина скромна і надзвичайно самокритична, тому думаю, що мій син досяг таких результатів для свого віку виключно своїм і моїм трудом. Вперше ми побачили здібності в 10 місяців, коли Юрчик почав вибирати перші овочі і фрукти, далі ми вивчали тварин і укр. мові), геометричні фігури, насекомих, птахів, собак і т.д.
До того часу, як Юрій пішов у садок (в 1 рік і 10 місяців), у нас кожен день був розписаний по годинах, це дуже правильно, бо тоді і синок, і я живемо за графіком і все усвідомлюємо. Я думаю, що у будь-якій справі головне працювати — наполегливо, самовіддано, скурпульозно, і тоді все вийде!!!
5. Що допомагає справлятися із навантаженням? Як розподіляється час: навчання, заняття (підготовка до конкурсу), відпочинок, спілкування з друзями, природа.
Мені у всьому допомагає чоловік, і за це я дуже йому вдячна. У першій половині дня ми Юрком завжди вчилися, зараз він ходити у садок, тому ми вчимося після садочка. Звичайно, я чергую інтелектуальну працю, творчість, прогулянки, щоб не перевантажувати дитину, вважаю, що не треба форсувати події. На вихідні ми обов'язково виїжджаємо на дачу, і два дні син спілкується з природою, до речі, назви квітів та дерев ми вчимо тільки у природній среді. У садочку Юрчик спілкується зі своїми однолітками та вихователями дуже добре, комунікабельність йому передалася від мами :).
До конкурсу ми не готувалися спеціально, просто виконували наші щоденні завдання, а там показали лише результат. До речі, хочу щиро подякувати всьому колективу «Україна має талант», бо доля у шоу кардинально змінила нашу життя.
6. Які якості допомагають витримати цей графік? Вірність цілі? Вміння ставити завдання та планувати день?
Ми з чоловіком (як і всі батьки) живемо і працюємо для того, щоб гідно виростити і виховувати Юрія, щоб він був здоровим, щасливим, розумним, щоб він живий з Богом і для Бога – ось головна ціль нашого виховання та навчання. Коли ми про це думаємо, з'являється і бажання працювати, правильно вибирати методи і рухатися вперед.
7. Як ви регулюєте режим харчування дитини, особливо під час конкурсу, репетицій, нервової напруги? Наскільки важливо привчити їжу здоровою їжею майбутню зірку?
Ми — люди скромні, тому не знаю, чи варто мого сина називати зіркою. Він звичайний хлопчик, а доля в конкурсі мала для виховання і навчання лише позитивні наслідки. Мій син, приїхавши після півфіналу, попросивши мене зробити нові картки, і ми за півтора місяці вивчили багато нового, тому враження дала поштовх розвиватися далі (хоча, я не вважаю це нашою поразкою, бо це тільки перший крок у великий світ, який мій син зробив у 1 рік і 10 місяців, сподіваюся, що у нас все попереду).
Щодо харчування, то цей аспект надзвичайно важливий. Я в ігровій формі розповідаю про корисну і шкідливу їжу, включаю мультики про це, тому Юрій розуміє, що харчуватися треба правильно.
8. Що, крім перемоги в конкурсі, робить вашу дитину щасливою?
На мою думку, щастя — це постійний, тихий, спокійний стан душі, для якого мають першочергове значення внутрішні компоненти (стан серця, інтелекту, тіла), а лише потім — зовнішні. Для мене перемоги сина, безперечно, важливі, бо я працюю для того, щоб мій син рухався вперед і підкорював нові вершини, але найважливіше, щоб Юрій зростав здоровим, щасливим дитиною, щоб були здорові його батьки, тоді наша сім'я буде щаслива завжди, як є і зараз.
****
Як допомогти дитині правильно пережити ситуацію у разі програшу?
Розвиток людини не відбувається без втрат і помилок – це основні складові особистісного, фізичного та емоційного зростання, і від того наскільки успішним і здоровим буде це зростання, у житті маленької людини, безпосередньо залежить від ставлення до програшів та помилок з боку її батьків.
Іноді ми – батьки приймаємо невдачу своїх дітей, як особисті програші та маркери на кшталт «я поганий батько». Хоча насправді якість «хороший» та «поганий» батько визначається зовсім іншими показниками.
Найкраще, що може зробити батько у разі програшу дитини – це підтримати його і дати дитині знання про те, що ви, як дорослий, розумієте, наскільки сильну втрату зараз переживає Ваш малюк. Адже програш – це не просто програв, сюди входить і крах ілюзії, і втрата дитячої безпосередності, і втрата мрії, і навіть втрата віри у себе.
Основна мета в таких ситуаціях, для виходу в здорову життєву позицію, спочатку погорювати і пережити ці втрати, а потім допомогти дитині провести аналіз ситуацій, щоб, надалі, маючи подібний досвід, поводитися по-іншому, приділяти увагу сильним сторонам і тим сторонам які варто зміцнити, розвинути або посилити, щоб у майбутньому Ваша дитина акцентувалася не на тому, що вона програла, а на тому, що вона може зробити для того, щоб виграти.
