Хламідіоз – захворювання, що передається статевим шляхом, збудником якого є хламідія – внутрішньоклітинний паразит.
способи передачі
Як правило, інфекція передається статевим шляхом, тобто під час інтимної близькості до інфікованої людини.
Мама може заразити малюка хламідіозом у процесі пологів. Під час вагітності плід захищений від хламідій материнськими антитілами, що циркулюють у крові.
Не треба побоюватися побутового зараження, оскільки хламідії швидко гинуть поза організмом людини.
Інкубаційний період, тобто час з моменту зараження до появи перших симптомів захворювання становить 7-21 день. Як було зазначено вище, однією з найбільших проблем є безсимптомність течії. Хламідіоз найчастіше протікає приховано, поступово викликаючи хронічне запалення. З часом патологічний процес може навіть призвести до безпліддя, тоді як людина навіть не здогадується про зараження хламідіозом. Для чоловіків та жінок характерна своя картина перебігу захворювання.
При ураженні очей виникає кон'юнктивіт, який проявляється почервонінням очей, відчуттям у них піску, сльозотечею. При поразці суглобів розвивається хвороба Рейтера, на яку характерна припухлість і ранкова скутість суглобів, обмеження їхньої звичної рухливості.
Симптоми
У чоловіків:
- виділення з уретри, найчастіше вранці, часто на кшталт однієї краплі;
- несильний біль при сечовипусканні;
- злипання губ уретри;
при тривалому перебігу хвороби та залученні до патологічного процесу простати можливі проблеми з ерекцією та еякуляцією.
У жінок:
- виділення з піхви;
- несильний біль при сечовипусканні;
- порушення менструального циклу, найчастіше у бік подовження періоду кровотечі;
- міжменструальнікровотечі;
- біль унизу живота, особливо при інтимній близькості.
Діагностика
На жаль, як правило, хламідіоз виявляється випадково - при плановому обстеженні, пошуку причини безпліддя або хронічного запалення яєчників.
Для діагностики хламідіозу найбільше підходить метод ПЛР, що забезпечує високу точність результатів, ІФА та ПІФ відрізняються невисокою точністю (близько 50-70%).
Лікування
Терапія хламідіозу найчастіше тривала і передбачає одразу кілька напрямків.
Лікування включає прийом антибактеріальних препаратів. А також імуномодуляторів, які допомагають організму впоратися з інфекцією. На додаток до медикаментозного лікування лікар може призначити вітамінотерапію, масаж передміхурової залози та фізіотерапевтичне лікування.
При хронічному хламідіозі потрібна тривала комбінована антибактеріальна терапія.
Лікар підбирає індивідуальний комплекс антибіотиків та призначає додаткові препарати для покращення кровообігу в органах малого тазу, а також протизапальні засоби.
Успіх лікування залежить тільки від грамотної терапії, а й від свідомості статевих партнерів. Пам'ятайте, що лікуватися повинні обидва партнери.
ускладнення
Для чоловічого хламідіозу найчастішим ускладненням є запалення придатка яєчка – епідідиміт.
У жінок хламідіоз може ускладнюватись запальними захворюваннями матки та придатків, які, у свою чергу, лідирують серед причин жіночої безплідності.
Профілактика
Профілактика хламідіозу полягає насамперед у виключенні випадкових статевих зв'язків, частої зміни партнера. Адже саме незахищений секс є основною причиною інфікування.
