Сьогодні без англійської ніяк. Це чудово розуміють усі мами та тати, навіть ті, хто його взагалі не знає. Тому питання вивчення мови залишається актуальним як ніколи. З якого віку все ж таки варто починати? Займатися індивідуально чи групі? Яке має бути навантаження та інтенсивність? І взагалі, бажання батьків, щоб у 7 років малюк уже вільно розмовляв англійською – це можливо?
Давайте про все по порядку. Я як батько 3-х дітей можу впевнено сказати – можливо, особливо, якщо ви народилися у Великій Британії. Якщо без жартів, то в сім'ї мама – викладач англійської мови. Нам у цьому плані легше. Але, повірте, методик багато, а принцип один – спілкування та занурення у мовне середовище.
З самого народження малюк повинен чути англійську мову, де б він не знаходився. У нашій сім'ї мультики дітлахи дивляться трьома мовами: англійською, російською та українською, теж відбувається і з піснями, книгами. Дружина від народження дітей спілкувалася і співала колискові англійською. І зараз старшому синові 10 років і жодних побічних ефектів, про які пишуть (зниження інтелекту, плутанина зі складами, логопедичні проблеми) немає.
У віці до 3-х років сенс вивчення мови полягає не в тому, щоб змушувати дитину вчити слова і часи, а в тому, щоб вона сама вбирала їх за допомогою, емоції. Це, переважно, аудитивне сприйняття. У такій обстановці мова освоюється природно, у процесі комунікації.
У мене є друзі, які мешкають у Голландії. У них дві дівчинки, які у 5 років уже вільно говорили чотирма мовами. Тато з дівчатами розмовляв тільки італійською, мама — російською, між собою подружжя спілкувалося англійською, а в громадському місці – голландською. Ось так і вийшли, що батьки кров'ю і потім вивчали язики, а діти взагалі з пелюшок освоїли.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вчимо англійську граючи: 10 книг та мультфільмів для дітей
Що ж робити тим сім'ям, де володіння англійською не на найвищому рівні?
Тоді займатися вивченням варто з того моменту, коли система рідної мови дитиною вже добре засвоєна, орієнтовно в 5-6 років. У цьому віці немає мовного бар'єру, штампів мовної поведінки, страхів. Все сприймається як гра.
- Чим старша стає дитина, тим краще у неї розвивається пам'ять, увага, усидливість. Він готовий до структурованих занять. Науково доведено, що до 12 років – найбільш сприйнятливий вік.
- Якщо ви все-таки хочете почати займатися з дитиною з пелюшок, варто звернути увагу, що до 3-х років малюк налаштований на індивідуальне спілкування, а з 4 - можна починати і групові заняття.
- Інтенсивність уроків віком до 7 років має бути не більше 45-60 хвилин двічі на тиждень. Вивчення проходить за допомогою гри, за допомогою пісеньок, віршиків та розмовної мови. Книжки та прописи з'являються трохи згодом.
- Намагайтеся вдома займатися. Розповідайте про ту країну, яку вивчаєте. Читайте англійські казки, дивіться мультики. Відео, історія, картинки та фотографії – це досить великий арсенал залучення та мотивації.
Групові заняття чи індивідуальні?
Тут однозначної відповіді ви знайдете. Але у кожному напрямі є свої плюси.
- Колективне: спілкування, моделювання ситуацій, дисципліна, у рази краще розвивається усне мовлення, відсутність розмовного бар'єру.
- Індивідуальне: оперативне коригування знань, прямий контакт із викладачем у разі психологічних особливостей малюка.
Багато викладачів радять міняти форму вивчення. Для дітей дошкільного віку краще підійде групове навчання, вже у школі можна додавати індивідуальні заняття. Вони більше націлені на граматику та опрацювання своїх помилок.
Ну і насамкінець, не чекайте, що малюк заговорить відразу. Мінімум через 3-4 місяці. Тому підбадьорюйте свого чемпіона. Нехай він удома, наприклад, гостям розповість вірш англійською, заспіває бабусі пісеньку. А ви постійно нахвалюйте його за це.
І пам'ятайте, що діти беруть приклад завжди із вас. Отже, розвивайтеся, насамперед, самі!