Це питання іноді стає предметом дискусій власне у транспорті. Доходить навіть до гучного з'ясування стосунків. Так чи повинна дитина поступатися місцем старшим і з якого віку?
Джерело: Shutterstock
Громадський транспорт, особливо жителів великих міст – місце, де вони проводять багато часу. Іноді їхати доводиться довго, і прагнення зайняти місце зручніше цілком природно всім.
Але саме тому, що громадський транспорт використовується багатьма людьми, є певне зведення правил, дотримання яких покликане регулювати відносини між попутниками. Нехай і існує ця "пасажирська спільнота" не дуже великий період часу, мається на увазі, що всім має бути максимально зручно.
Дитина – такий самий учасник цієї спільноти, отже, якісь правила стосуються і її безпосередньо.
Зовсім малюк…
Звичайно, якщо малюк зовсім малий, мова про те, щоб він поступався комусь місцем, не йдеться. І на 2, і навіть у 5 років його координаційні навички ще дуже розвинені. Тож питання міцного становища, яке забезпечує йому сидяче місце – це питання його фізичної безпеки.
Джерело: Shutterstock
Він може сидіти у мами на руках, а може й окремо за умови, що його пасажирське місце також оплачене.
Інша річ, що під час поїздки може виникнути ситуація, коли мамі має сенс взяти дитину на руки. Наприклад, якщо хтось із пасажирів – вагітна жінка, літня людина або просто виглядає явно втомленим. Навіть якщо в салоні є інші люди, які цілком могли б поступитися своїм місцем – вони цього не зробили. Що ж, це проблеми їхнього виховання.
Бачачи, як мама чемно розмовляє з людиною, запрошує його сісти на місце, що звільнилося, малюк обов'язково зафіксується на ситуації. І якщо така модель поведінки – ввічлива, з повагою та розумінням до інших людей – норма для вашої родини, у майбутньому він точно не поповнить ряди людей, які старанно закриваються книжкою або розглядають телефон у громадському транспорті, щоб не поступатися місцем тим, хто цього потребує .
Джерело: Shutterstock
А коли починати?
Що стосується особисто моєї думки, мене цілком влаштовує західна модель поведінки у громадському транспорті. Там ніхто не зривається поступатися місцем вагітній, інваліду або старенькій, якщо вони самі про це не попросять. Попросять – прийнято поступитися. Вважається, що це дозволяє дотримуватися прав людини.
Але в нас дещо інший менталітет, нас роками вчили: поступайся місцем старшим! Тільки так ти вважатимешся вихованою і ввічливою людиною. До речі, чому так трапляється?
Джерело: Shutterstock
На думку психологів, раніше діти мали більше обов'язків, на них покладалося більше відповідальності. Це стосувалося і допомоги по дому, і догляду за молодшими братами-сестрами. Але зараз період дорослішання дитини збільшився. Простіше кажучи, діти довше залишаються дітьми. Відповідно, і дорослі обов'язки на дитину тепер переносяться не так активно.
Сидить дитина 7-8 років у транспорті і не поступається місцем? Що ж, нічого страшного. Вважається, що прагнення виконувати доступні "дорослі" функції у дітей формується приблизно до 10 років. До цього вони просто не замислюються над тим, що робити.
Але коли дитина усвідомлює себе членом суспільства, захоче виглядати дорослою, тут і з'явиться бажання робити якісь вчинки, щоб наголосити на цій «дорослості». Наприклад, поступитися місцем тому, хто цього більше потребує.
Завдання батьків – підтримувати його прагнення робити добрі вчинки. Хвалите малюка за ініціативу, захоплюйтесь ним і… подавайте приклад, як чемно поводитися в громадському транспорті. Це правило виховання завжди працює безвідмовно!
Джерело: Shutterstock
