Моя дитина - онлайн журнал для сучасних батьків Сайт для батьків та майбутніх мам. У вас є питання про материнство, виховання дитини або підготовку до пологів? Ми маємо відповіді на все! Купа практичних порад та відгуків від реальних мам. Що зробити обов'язково, а чого краще не робити – ми підкажемо. Моя Дитина – портал успішних мам в Україні!
[artlabel id="4701"]
Виховання

Дитяча сором'язливість: чому виникає і як із нею боротися?

Old date: 2019-01-24
Current date: 2022.08.19
New date: 2022.01.10
0
Психологи розглядають дитячу сором'язливість як рису характеру, що формується. З віком стає очевидно, що занадто

Психологи розглядають дитячу сором'язливість як рису характеру, що формується. З віком стає очевидним, що надто сором'язливі діти не можуть відстоювати свою точку зору або роблять це вкрай невпевнено. Вони спочатку слабка особистість, вони легко потрапляють під вплив сильніших дітей. З ними мало хто дружить, і хлопці можуть навіть сміятися з них.

То чому ж малюк соромиться?




Ми не знайомі…

Причина. У новому колективі — дитячому садку, розвиваючому центрі — дитині потрібен час на адаптацію. У момент знайомства з іншими дітьми майже всі малюки за рідкісним винятком виявляють обережність, яка виявляється у сором'язливій поведінці. Вони, як правило, не поспішають включитись у загальну гру, частіше мовчать, проводять час на самоті. Якщо так і продовжуватиметься, вони можуть почати відставати від інших хлопців у розвитку деяких комунікативних та інших навичок.

Помилки дорослих. Коли дорослі поспішають малюка і починають просити його швидше включитися в загальний процес, то дитині складно зрозуміти, як поводитися. Він ще не розібрався, якої лінії поведінки дотримуватися, яку нішу зайняти в колективі. Малюк придивляється, як поводитися з іншими дітьми: стосовно кого проявити обережність, а з ким бути більш наполегливим. Нестача часу на адаптацію сплутає його внутрішню логіку, дитина буде помилятися і почне поводитися ще загальмовано.


Як правильно? Важливо зрозуміти, що сором'язливість, яка проявляється під час адаптації, є нормальним явищем. У цей період вона лише допомагає дитині. Найкраща лінія поведінки батьків – дозволити малюкові бути сором'язливим. Через якийсь час ситуація вирішиться сама.

Помилки виховання

Причина. Найбільш небезпечна сором'язливість, що виникає через неправильне виховання, коли батьки культивують у дитині його «супер Я». Як запевняють психологи, структура особистості поділяється на «Я» та «супер Я». "Я" - це те, як малюк сприймає себе. "Супер Я" - це те, що виховують у ньому батьки. Якщо між двома «Я» виникає занадто великий розрив, то дитина виросте затисненою і сором'язливою.


Помилки дорослих. Якщо мама і тато акцентують увагу лише на промахах дитини, то і вона починає бачити лише їх. Припустимо, малюк забув віршик на ранку в дитячому садку. Скажіть йому: «Ти молодець! Наступного разу розкажеш краще».

Не варто докоряти малюка за погану пам'ять, інакше незабаром навіть сама думка про можливу помилку буде жахати.

Намагаючись догодити мамі та татові, дитина захоче проявляти себе якнайкраще в будь-якій ситуації. Але бути ідеальним завжди неможливо, та й ні до чого. Здійснюючи промахи, сором'язлива дитина почне затискатися, поводитися невпевнено, і кожне зауваження буде справжньою трагедією. Згодом така поведінка закріплюється і сором'язливість переростає в межу характеру, подолати її буде набагато складніше.

Як правильно? Спробуйте наголошувати на досягненнях малюка. Якщо ви вважаєте, що він не впорався з якимось завданням, скажіть, що все вдалося чудово, але якщо постаратися, то в майбутньому вийде краще. Частіше хвалите малюка за успіхи, і тоді він з кожним днем ​​ставатиме все впевненіше в собі.


Труднощі спілкування

Причина. Є люди, з якими дитина не хоче спілкуватися, але з волі обставин змушена це робити. Наприклад, його призводять до тітки, яка йому не подобається. І в цьому випадку він відчуватиме почуття сорому.

Помилки дорослих. Основний прорахунок полягає в тому, що батьки налаштовують малюка на спілкування з неприємною людиною. А дитині хочеться побути в цей момент на самоті або пограти. Але він не може дозволити собі сказати вголос: «Тітка, я хочу пограти», він буде соромитись зробити це. Але така сором'язливість, як і в першому випадку, тимчасова, вона виникає лише в ті моменти, коли малюк перебуває в непростих для нього умовах.

Як правильно? Якщо ви відчуваєте, що хтось із вашого оточення не подобається дитині, не змушуйте малюка спілкуватися з цією людиною. Або постарайтеся максимально скрасити годинник, який малюкові доводиться проводити в суспільстві неприємну йому людину. Якщо ж такого спілкування взагалі можна уникнути, скористайтеся цим.


Своєчасна корекція

Якщо сором'язливість вже закріпилася і батьки, зрозумівши це, хочуть допомогти дитині позбутися її, скористайтеся порадами психологів.

Грайте з малюком у рольові ігри. Нехай він буде в них головним героєм, який приймає самостійні (іноді й непрості) рішення. Добре, якщо ви спонукатимете його вступити в суперечку з іншими персонажами. Так він навчиться висловлювати свою власну думку і зможе зрозуміти, що переконувати інших — це не так уже й складно і страшно.

Використовуйте готові казкові сюжети чи вигадуйте свої власні. Нехай, наприклад, малюк зобразить ведмежа, яке зіткнулося на тісній стежці з дядьком-ведмедем, і спробує переконати його поступитися йому дорогою. Наприклад, можна сказати, що йому потрібно якнайшвидше потрапити до мами. Нехай малюк вибере будь-яку казку, яку захоче.


Батьки можуть пропонувати різні складні ситуації у цих казках, щоб малюк спочатку був головним героєм (вовком, наприклад). Він входить у конфлікти коїться з іншими персонажами. Нехай побуде хитрою лисицею і незграбним ведмедем-велетнем. А роль зайчика краще не пропонувати - малюк і в звичайному житті вже досить звикли до неї. Хоча можна і запропонувати: нехай це буде хоробрий заєць, якому і вовк, і лисиця, і ведмідь не страшні, та й море по коліна!

Навіть якщо спочатку малюк збивається і робить все не так, як вам хотілося б, все одно похваліть його! Культивуючи в дитині навіть паростки впевненості в собі, ви допоможете йому впоратися із сором'язливістю.

Вправляйтеся за будь-якої можливості і всюди. Приміром, на прогулянці попросіть малюка по черзі підійти до кількох перехожих, щоб дізнатися яку годину.

Малюк пручається і просить вас зробити це? Придумайте якусь вагому причину, через яку запитати час має саме він сам.

Досвід дитячого спілкування почне стрімко зростати, а разом із досвідом додасться і впевненість у своїх силах.

Нехай дитина зіткнеться з різними людьми і навіть непогано, якщо не всі будуть до неї доброзичливі. Адже в житті ми не завжди маємо справу із привітними незнайомцями. Він зрозуміє, що у всіх буває різний настрій, людина може бути сумною або веселою, задумливою або розсіяною, і не прийматиме чийсь поганий настрій на свій рахунок. Крихітка усвідомлює, що в кожному конкретному випадку до кожної людини, з якою доводиться вступати у взаємодію, потрібно шукати свій підхід. Така гнучкість не завадить йому у житті.

Існують також спеціальні групи, де з дітьми працюють психологи. Туди має сенс віддати малюка, коли до вступу до школи залишиться рік-два. У таких групах діти теж відпрацьовують певні ситуації, але найчастіше психолог просить від казок перейти до реального життя, і вже не Мишко приймає рішення за малюка, а він сам у якійсь ситуації має зробити свій вибір. І дуже важливо, щоб ця складна психологічна робота проводилася під керівництвом досвідченого психолога.

Дуже добре допомагає арт-терапіяколи дитина малює різні сюжети, які її хвилюють у житті. Можна запропонувати намалювати вашу сім'ю або дитячий садок, і потихеньку за допомогою цього малювання малюк опрацьовує всі складнощі, з якими зіткнувся. Психологи знають, як розшифрувати малюнки дитини, та запропонують свій шлях корекції її поведінки.

Сором'язливість — не довічний вирок, і вона завжди буває зі знаком мінус.

Недоліки виховання

Дуже часто батьки – мимоволі чи мимоволі – культивують ті чи інші негативні риси дитячого характеру. Іноді це відбувається не явно, поступово, часом ми й самі не помічаємо, як, прикрикнувши на малюка або прикро прочитавши його за легкий промах, ми з коренем висмикуємо паростки самостійності та незалежності, які готові були прорости.

Хоч як це банально звучить, батьки повинні змінюватися самі, щоб виховати щасливу та гармонійну дитину. Ви вважаєте, що поводитеся правильно, будучи досить жорсткими та авторитарними батьками? Тоді подумайте про наслідки. Ви виховаєте слухняну і сором'язливу дитину, яка буде боятися і слово сказати поперек не тільки вам, а й друзям, виховательці, вчителю у школі.

Не кажучи вже про те, що у сором'язливого малюка звужується коло спілкування, тому що він весь час напружений і взаємодія з іншими людьми йому в тягар. Такі діти на будь-яку, навіть гадану, помилку реагують найчастіше дуже важко, оскільки не впевнені у собі.

Сором'язлива дитина не є лідером, вона буде ведена, тому що не вміє відстоювати свою точку зору. У нього мало енергії або він настільки задавлений батьками, що не може виявити своє «Я».

Йому буде дуже і дуже непросто у житті. Невже ви досягаєте цього? Напевно, ні. Тому варто почати поважати в малюку особистість із самого народження. Із сором'язливою дитиною обов'язково потрібно працювати і намагатися подолати в неї цю межу.

Якщо не змінити стиль виховання, то сором'язливість виявлятиметься все сильніше і сильніше. Найважче для мами чи тата – помінятися самим. Чим жорсткіше батьки і чим більше вони змушують дитину чимось займатися, тим швидше малюк буде агресивним (якщо він — сильна особистість) або пасивним і сором'язливим (якщо він слабка особистість).

Подумайте про те, чи правильно ви робите малюкові зауваження щодо неправильної поведінки?


Не варто загострювати увагу на негативному впливі на нього однолітків, адже подібними зауваженнями ви відокремлюєте свою дитину від дитячого колективу. Згодом ваше маля може перетворитися на аутсайдера, а це вкрай небажано.


Коли дитина вчинила не так, як би вам цього хотілося чи не послухалося, спокійно поясніть, що в цій ситуації вона поводилася неналежно. Робіть акцент на провині, а не на особистості малюка. Адже ви все одно продовжуєте його любити попри все.


Думка редакції може збігатися з думкою автора статті.

Використання фото: П.4 ст.21 ЗУ "Про авторські та суміжні права - "Відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне повідомлення або повідомлення творів, побачених або почутих під час таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою. "

Телеграм канал





Редактор

Сподобалася стаття? Оцініть:
12345 (2 оцінок, середнє: 5,00 з 5)
Завантаження ...
Поділитися:
Коментарі
  • На сайті
  • Відгуки у Facebook

Додати коментар

Вашу адресу email не буде опубліковано.

Наші проекти
x