Як будь-який інший цитрусовий - грейпфрут ідеальне джерело аскорбінової кислоти. Проте є в нього особливі властивості, про які необхідно знати.
Джерело: Instagram@elena_desti
На відміну від інших цитрусових, таких як лимон, апельсин, мандарин, грейпфрут - плід, про який відомо далеко не всі. Почнемо з того, що вперше високе дерево з великою кроною та великими плодами, що звисають гронами, виявив британський священик та ботанік-аматор ботанік-священик Гріффітс Хьюджес у 1750 році під час подорожі на Барбадос.
Красиві квіти і незрозумілі плоди змусили зарахувати дерево до декоративних, а вживати грейпфрути почали набагато пізніше. Активна селекція та виробництво у промислових масштабах розвинулася у Північній Америці наприкінці XX століття. Приблизно в цей час учені всерйоз зайнялися вивченням складу та властивостей плоду, який виявився представником цитрусових.
Незважаючи на те, що в природі існують досі дикорослі пращури грейпфрута, його вважають природним гібридом апельсина і помело, при цьому плід, як виявилося, має власний унікальний смак з помітною гіркуватістю і деякими властивостями, яких немає ні в апельсину ні в помело .
Корисні властивості грейпфрута
Оскільки цей плід є типовим представником роду цитрусових, його м'якоті, а особливо соку, міститься рекордна кількість аскорбінової кислоти. Як ми знаємо, водорозчинний вітамін С не тільки не виробляється в нашому організмі, він ще й не накопичується та зберігається. Про необхідність цього вітаміну ми вже писали, нагадаю, він важливий для засвоєння заліза, без нього уповільнюється процес синтезу колагену, бере активну участь у виробництві інтерферону та засвоєнні фолієвої кислоти.
А ось засвоєнню самого вітаміну С сприяє рутин - флаваноїд, якого так само в грейпфруті достатньо. Рутин, або вітамін Р, впливає склад крові, підвищує її згортання, зміцнює стінки судин і капілярів, зменшуючи їх проникність, а як і збільшує еластичність еритроцитів. Основна кількість рутину сконцентрована в білих перетинках між часточками та тонкою шкірочкою, яка часточки покриває.
Burda Media
Характерний гіркуватий смак плоду надає речовина наргінін, який також міститься в плівках між часточками грейпфрута і в білій частині під шкіркою. Наргінін покращує травлення, сприяючи розщепленню компонентів їжі, зміцнює судини та підвищує загальний тонус.
Грейпфрут має явно виражені антиоксилдантні властивості, він допомагає нормалізувати рівень холестерину, сприяючи виведенню надлишків «поганого» холестерину. Причому вчені з Єрусалимського університету довели, що в червоні грейпфрути набагато ефективніше виводять холестерин ніж жовті.
Нещодавно з'явилася інформація дослідників з лондонського Університету Ройал Холлоуей про те, що наргінін запобігає полікістозу нирок, регулюючи дію особливого білка PKD2, відповідального за патологію.
Pixabay
Коли грейпфрут небезпечний
Як будь-які цитрусові грейпфрут є високоалергенним продуктом, тому дітям варто давати його з великою обережністю.
Через велику кількість органічних кислот у соку грейпфрута, він може нашкодити людям із підвищеною кислотністю шлункового соку.
Взаємодія соку грейпфрута з деякими досить серйозними медикаментами може бути небезпечним як для здоров'я, але й життя хворого. Вперше така властивість соку грейпфрута була зафіксована і описана лише наприкінці XX століття, а у 2006 році вченим з університету Північної Кароліни вдалося з'ясувати причину та описати механізм такого дивного ефекту.
Виявилося, що особлива речовина фуранокумарин, яка виявлена в соку грейпфрута, інгібує вплив на ферменти печінки цитохром P450, перешкоджаючи тим самим обробці ліків, що призводить до підвищення концентрації в крові діючої речовини препарату і прояву побічних ефектів. Таким чином, категорично не рекомендується запивати ліки соком грейпфрута, а також є фрукт у період прийому деяких ліків. Список таких препаратів досить великий, у тому числі до нього входять препарати для лікування онкології (хімеотерапії), антидепресанти, деякі антигістамінні препарати, антипаразитарні, гормональні та антибіотики.
