Дівчина з дитиною (фото: Legion-Media)
З чого почати пошуки доброї Мері Поппінс? Звичайно, можна звернутися в агентство з пошуку персоналу, але найрезультативнішим способом знайти няню є Інтернет.
1. Даємо оголошення.
На спеціалізованих сайтах можна написати максимально чітке та докладне оголошення, в якому вказати:
• вік майбутньої няньки;
• район проживання сім'ї;
• умови роботи з усіма подробицями;
• кількість дітей у сім'ї та тих з них, за якими наглядатиме няня;
• свої побажання (мова спілкування, санітарна книжка, освіта);
• рівень оплати.
2. Складаємо список претендентів
Коли потенційні няні почнуть відповідати, одразу без жалю до «кошика» надсилайте листи від претендентів, які не влаштовують за віковими параметрами, хочуть отримувати іншу зарплату, не становлять обсягу робіт.
Тим, хто пройшов попередній відбір, потрібно надіслати перелік уточнюючих питань. Кожна мати повинна написати свій список, хоча за основу можна взяти стандартний, знайдений на просторах Інтернету. Саме в цей момент потрібно зосередитися на тому, що вкрай необхідно: чи має няня мати відповідну педагогічну освіту чи вміти робити масаж, А може, вона повинна вміти готувати дієтичні страви? Все це дозволить відсіяти добру половину претенденток, які на перший погляд підійшли.
3. Співбесіда у телефонному режимі.
Наступний етап відбору проводиться по телефону: у розмові, крім якихось загальних питань, можна з'ясувати багато цікавого. Перше, на що варто звернути увагу – чистота мови. Хтось хоче російськомовну няню, а в іншій сім'ї гідно оцінять гарну та мелодійну українську мову, але суржик навряд чи влаштує батьків. Діти вбирають усі з дивовижною швидкістю, адже з нянею вони будуть проводити достатньо часу, тому її мовні звороти так чи інакше з'являться у словниковому запасі дитини.
У розмові можна зрозуміти, чи вміє претендентка на роль няні слухати і чути, чи є досвід подібної роботи та рекомендації з інших сімей.
4. Особиста зустріч.
Важливий етап – перша зустріч сім'ї із майбутньою нянею. Тут потрібно звернути увагу на одяг: няня, яка усвідомлює, що їй доведеться багато й активно рухатися, не прийде на співбесіду на 10-сантиметровій шпильці або, як мінімум, принесе з собою одяг та взуття на зміну.
У процесі співбесіди мама і тато (або один із батьків) можуть не тільки поставити всі потрібні питання, але й побачити, наскільки картинка, складена за інтернет-листуванням та телефонними розмовами, відповідає істині. Все, що можна приховати у заочному спілкуванні, миттєво виринає на поверхню.
5. Пробний день
Це чудова можливість мамі та татові оцінити роботу няні, а дітлахам – познайомитися з нею. Як правило, вже в перший день видно, чи справляється няня зі списком справ, чи не втомлюється, чи робить все із задоволенням і, як то кажуть, легкою душею чи працює з натяжкою, задишкою та бурчанням.
Не варто сподіватися на те, що няня відразу ж увійде в довіру до дитини. Можливо, з часом їхні стосунки будуть рівними, але першого дня малюк може висловлювати протест або навпаки, надто яскравий інтерес до нової людини. Набагато важливіше зрозуміти, чи вміє няня швидко реагувати на зміну настрою, чи може відстояти свою (батьківську) думку м'яко, чи зможе домовитися з дитиною у спірному питанні.
6. На роботу прийнято!
Ну що ж, няня пройшла всі потрібні сходинки та прийнята на роботу. Розслаблятися ще не час, адже треба ввести її в курс усіх справ, відпрацювати схему поведінки у стандартних, а найголовніше, екстремальних випадках. Є багато інформації, яку просто неможливо втиснути в рамки одного-двох днів спілкування, але впадати у відчай не варто, всьому свій час. Що любить їсти дитина, які ігри воліє, чи можна їй дивитися мультики - няня обов'язково встигне все це дізнатися, якщо мама не форсуватиме події.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вихід на роботу після декрету: як підготувати дитину до розлучення? Няня для дитини: якою вона має бути?
