Плавати не лише приємно, а ще й корисно для здоров'я. Бажаєте, щоб малюк виграв олімпійське золото? Дізнайтесь, що таке „грудничкове плавання”!
Мама з малюком у басейні (Фото: ЦФА Бурда)
Здатність немовляти до плавання була відома людям ще з давніх часів. У Каїрі в Єгипетському музеї зберігаються папіруси із зображенням дітей, що плавають, що відносяться до другого тисячоліття до нашої ери. Починати водні заняття можна майже відразу після народження (точніше, тижнів через два), коли у малюка загоїться пупкова ранка. Добре мийте домашню ванну кожен день, адже саме вона і стане для дитини її першим басейном. У „маленькому океані” домашньої ванни ви вже зможете відрепетирувати найпростіші вправи, перш ніж запишетесь на спеціальні курси.
Способи підтримки
Основним завданням занять із малюком у домашній ванні є поступове збільшення навантаження. Тоді вже у тримісячному віці він буде готовий до занять у басейні. За методикою З. П. Фірсова є такі способи підтримки дитини на ванні.
Перший спосіб підтримки найпростіший. Мама чи тато сидить у заповненій водою ванні, витягнувши розставлені ноги. Ліва долоня знизу підтримує голівку дитини, права долоня на його попці, а зап'ястя правої руки - в районі живота. У цьому положенні малюка легко можна віддалити від себе або наблизити до себе, притиснути до грудей. Такий спосіб підтримки застосовується на перших заняттях і у всіх тих випадках, коли малюк починає вередувати у воді.
Другий спосіб підтримки – „люлька”. Підтримка малюка здійснюється тільки однією лівою рукою, хоча становище дитини по відношенню до тулуба дорослого таке саме, як при першому способі підтримки. Голова малюка спирається на внутрішні частини ліктьового суглоба руки мами або тата, тулуб та таз спираються на його передпліччя та долоню. Таким чином вивільняється права рука батька, якою він може, наприклад, взяти яскраву іграшку, щоб потішити малюка, змочити велику м'яку губку і вичавити з неї воду малютку на головку, помасажувати та випрямити малюкові ніжки. Подвійна користь!
Третій спосіб підтримки - "головою вперед" (природно - по відношенню до повчального батька). Він відрізняється від попередніх положенням тіла малюка, який тепер розташований не впоперек, а саме вздовж ванни. Тепер дитина перебуває між двома витягнутими вздовж ванни ногами батька.
Необхідно добре запам'ятати характерне становище долонь: мізинцями всередину, великими пальцями назовні. Мізинці тата чи мами щільно змикаються один з одним, і всі пальці рук випрямляються — утворюється широке та гнучке ложе (жива „водна подушка” для дитини).
За будь-якого способу підтримки важливо виконувати такі умови. Слідкуйте за тим, щоб малюк зберігав у воді горизонтальне положення. Його голову треба підтримувати так, щоб потилиця, шия та спина лежали в одній площині, майже паралельно воді.
За будь-якого способу підтримки намагайтеся, щоб вона була якомога слабшою. Тоді дитина швидше навчиться самостійно триматись на поверхні води.
Слідкуйте, щоб на заняттях біля малюка завжди знаходилися різні іграшки: гумові або пластмасові звірятка, різнокольорові кульки. Коли дитина звикне до того чи іншого способу підтримки під час запливів, корисно брати з поверхні води всі ці предмети, що плавають, і знову кидати їх у воду — малюк повинен бачити, що вони не тонуть, а плавають.
Екіпірування в басейн
Малюкові знадобиться спеціальний підгузник для плавання або багаторазові купальні трусики-плавки, що миються (для дітей вагою від 6 кг).
Крихті знадобиться шапочка для плавання, краще з тканини, а не з латексу. Візьміть великий рушник. У багатьох басейнах у вас вимагатимуть спеціальну довідку від педіатра, що дитина здорова і може відвідувати заняття.
Аналогічна довідка від терапевта знадобиться і дорослим, які заходять у воду разом із малюком. Підготуйте все заздалегідь.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дитина боїться води: як допомогти подолати страх?
