Бажаєте, щоб ваш малюк виріс щасливою та успішною людиною? У такому випадку програмуйте його відповідним чином: будуйте свою мову так, щоб надихати дитину на нові досягнення.
Fotolia
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЯК ВИХОВАТИ ЛІДЕРА
У МАГАЗИН З ДИТИНОЮ — ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ РОБИТИ ПОТРІБНІ ПОКУПКИ
Слідкуйте за промовою
Слова, які постійно повторюють батьки, комплекси, страхи та стереотипи дорослих міцно вдруковуються в підсвідомість дитини і все подальше життя керують її вчинками. Психологи називають це явище батьківським програмуванням
Не використовуйте деструктивні фрази, які зазвичай вимовляють у сильному роздратуванні. Правильно вибирайте висловлювання, розмовляючи із сином чи донькою. Адже сила батьківського програмування неймовірно велика. Постарайтеся, щоб вона була творчою, а не руйнівною.
Burda Media
Забороняти чи ні
А ще — „Не сперечайся!”, „Не вмикай!”, „Не їж!” (Наприклад, солодке). Хочете, щоб не їв цукерки, не чіпав ножі і не брав татовий планшетник - не залишайте все це на увазі. Тоді й забороняти не доведеться!
Заборонений плід солодкий. А в дитинстві особливо, тому що в дитині закладена ця потреба переступити через межі дозволеного, вона становить основу пізнання світу. Якби не цей бунтарський дух, ми й досі думали б, що Земля — великий млинець, що спочиває на трьох китах. Прогрес людства принципово неможливий без прагнення змітати своєму шляху всі заборони.
Навіть розумна заборона сприймається людиною, і невеликою у тому числі, як обмеження свободи вибору та права на розвиток шляхом набуття власного досвіду. Ви кажете малюкові: „Не їж солодке, скоро обід!” — а він потай запускає руку в цукерницю. Все закономірно!
Burda Media
Більше свободи
Подивіться навколо: так багато обмежень — „По газонах не ходити!”, у музеях — „Руками не чіпати”, а наглядачки залів кидаються на діток шуліками, якщо ті раптом потягнуться до вітрини з експонатами. Чи не звідси стійка відраза до музеїв у підростаючого покоління? За кордоном все інакше - дитині і на траві можна повалятися, і античну статуетку в руках потримати, торкнувшись старовини та мистецтва.
Завжди пояснюйте, чому не можна, і ненав'язливо підводьте дитину до ідеї відмовитися від того чи іншого вчинку: нехай вона ухвалить таке рішення самостійно. На таких прикладах дитина буде вчитися самостійності і тоді вже точно не порушуватиме прийнятих рішень!
Burda Media
