Норми мовного розвитку дитини дуже відносні та індивідуальні. Тим не менш, якщо малюк не заговорив після певного віку, це може бути тривожним симптомом і варто порадитись із фахівцем.
Джерело: Shutterstock
Якщо малюк відмовляється розмовляти на 2 роки, швидше за все, це просто його персональний темп розвитку, а можливо, ви просто мало з ним спілкуєтеся. Але коли дитина не каже повними пропозиціями у 4 роки, тут уже варто замислитися. Нейропсихолог та дитячий психолог у Ганна Вакулко висловила свою версію затримки мовного розвитку дітей та рекомендації, до якого фахівця варто звернутися насамперед. І це не логопед.
Проблема є! Ігнорувати її не можна. Коли мені говорять на консультації, що «у нас тато інтроверт» або «бабуся теж пізно заговорила» — я розумію, що ці батьки бояться, дуже бояться і тому вигадують будь-що, щоб виправдати факт відсутності мови у 4 роки у їхньої дитини. Розумію. Але! Інтроверти просять води, коли хочуть пити, просять у туалет і дуже добре знають як називається улюблена цукерка.
Тому краще визнати той факт, що мова дитини розвивається погано або не розвивається взагалі. Це неприємно, іноді страшно, але за цим далі йдуть дії, а це вже шанс для появи мови.
Йдеться про діток старше 4-річного віку, у яких батьки помічають явне небажання чи неможливість розмовляти. Як правило, до 4 років у малюка вже є власний активний словниковий запас приблизно 1,5-2 тис. слів, при цьому малюк вже може сформулювати свої думки, переказати нескладний сюжет казки чи мультика та навіть підтримати «світську бесіду».
Джерело: GettyImages
Перше, що треба робити – це звернутися до фахівця. Часто, багато батьків роблять помилку і ведуть малюка до логопеда. Якщо справа не в спотворенні звуків та їх неправильній вимові, то починати важливо не з логопеда.
Чому?
Сучасна нейрологопедія (мені вже подобається це слово, це про прогрес) звернулася до теорії Н. А. Бернштейна, який виділяв рівні розвитку рухової нервової системи. І, ось, поява у дитини мови - це фінальна частина цього, досить довгого, ланцюжка процесів, які пов'язані з дозріванням різних структур мозку. І це найвищий рівень із усіх можливих рівнів.
Тобто, розмірковуючи, не так складно зрозуміти, що якщо сталося якесь порушення наприкінці цього ланцюжка, то ігнорувати все те, що мало сформуватися до, просто немислимо.
Тут якраз і актуальний метод заміщуючого онтогенезу (МОЗ), який я активно використовую у своїй практиці. Використовуючи цей метод, ми заповнюємо ті, так звані прогалини в онтогенезі і допомагаємо мозку сформувати нейронні зв'язки, які, з якихось причин, не сформувалися. І тут ми говоримо про тіло, його розвиток, про велику моторику, і вже потім, наприкінці про дрібну моторику.
Таким чином, як пише фахівець, це не просто засіб комунікації, а результат складного процесу розвитку дитячого мозку, рухової та нервової системи, які відбуваються за певними та цілком вивченими законами. Отже, затримка мовного розвитку то, можливо результатом порушення попередніх розвитку промови процесів.
Джерело: Shutterstock
Підсумувавши, хочу запропонувати своє бачення, так званий алгоритм дій для батьків, які спостерігають у своєї дитини затримку мови:
1) відвідати хорошого невролога та зробити ЕЕГ;
2) за необхідності психіатра (якщо результати ЕЕГ є причиною);
3) пройти діагностику у нейропсихолога, отримати висновок, рекомендації та індивідуальну програму нейрокорекції;
4) ближче до середини роботи за індивідуальною нейрокорекційною програмою, звернутися до хорошого логопеда і займатися артикуляцією, звуками тощо.Ще раз повторю, що перераховані вище пункти, це моє бачення, і це лише рекомендація з мого боку.
А слово «хороший» у контексті фахівця, має на увазі мамине чуття та розсудливість у виборі спеціаліста.
Джерело: Ганна Вакулко, facebook.com/ostrovnaya
