Малюк грає (фото: ЦФА Бурда)
У 6-9 місяців багато малюків стають набагато більш вибірковими: можуть лякатися чужих, негативно реагувати на нові особи. Але до першого року життя все може змінитись.
Як же має розвиватися дитяче мовлення в цей період?
6-9 місяців
Майже всі діти тепер за допомогою міміки виявляють подив, радість, невдоволення, страх. Вони намагаються жестикулювати та спілкуватися за допомогою жестів. Вони переводять погляд, якщо мама вказує на знайомих людей та предмети, реагують, якщо спитати: «А де тато?». Крихті подобається, коли з ним грають у «Ку-ку» і закривають обличчя руками.
Якщо в перші 6-9 місяців життя дитина звикла, що вона цілий день з мамою, а ввечері приходить тато, її буде складніше залишити з нянею або бабусею, ніж малюка 3-4 місяців. Багато дітей, які раніше йшли на ручки до всіх підряд, раптом починають дичинитися. Якщо ви хотіли б залишати дитину з кимось, щоб отримати час для себе або для роботи, зробіть це, давши дитині можливість провести кілька днів із нянею у вашій присутності. Його невдоволення новою людиною зовсім не означає, що дитина її не сприймає або що няня погана.
Що повинно насторожити?
Поспілкуватися з педіатром варто, якщо ваше маля:
- перестав гулити і лепетати;
- завжди негативно реагує на фізичний контакт (а не просто іноді може відштовхнути, коли сн чимось недсеолен);
- не реагує на міміку, не дивиться на особу;
- не усміхається, не жестикулює;
- не реагує на різні інтонації вашого голосу або реагує неадекватно.
9-12 місяців
Маля вже багато чого розуміє, може виконати прохання «дай» або «йди сюди». Використовує жести: на ваше прохання робить «поки що», сам махає, коли хтось йде. Дитина вже розуміє слова "ні" і "не можна" і іноді реагує на заборону незадоволенням. Малюк обіймає близьких.
У цьому віці багато дітей починають негативно реагувати на чужих: дитина ховається за маму, голосно кричить - це нормально. Багато дітей також починають з підозрою реагувати на нові місця. Це не означає, що малюк росте нерішучим, просто він вчиться розрізняти небезпечні ситуації, почав розуміти, що вони існують і їх треба осмислити. Це природний етап у розвиток дитини. Будьте терплячі та позитивні, і все буде гаразд!
Що повинно насторожити?
Насторожіться, якщо дитина у цьому віці:
- потребує жорсткої рутини;
- не помічає інших;
- не усміхається у відповідь, його міміка бідна;
- не реагує на своє ім'я;
- може годинами грати в монотонну гру на самоті, не потребуючи мами.
