«Ну, тільки спробуй! Усього три ложечки!» – починаємо насідати ми, коли хочемо урізноманітнити раціон дитини чимось новим. Чому не можна змушувати дітей їсти, пояснює дієтолог Саллі Кужемчак.
Джерело: instagram@vlad_krokhalev
Чому дитина не їсть і чи є сенс її змушувати?
Батьки починають переживати, що раз дитина погано їсть - значить він нездоровий або перестав рости. Рано чи пізно практично у всіх батьків починається паніка, варто тільки дитині відмовитися від вечері, ледь поколупав у ньому виделкою. Улюблена страва перестала подобатися, а на одних смакотах з магазину довго не протягнеш – поріг думок, після якого батьки відчайдушно намагаються нагодувати свою дитину, щоб там не сталося.
Але нові дослідження Мічиганського університету показали, що подібним примусом нічого доброго своїй дитині ви не принесете. Мало того, результати постійного тиску та настійні прохання поїсти ще, ніяк не впливають на зростання дитини. Це змушує дитину відчувати негативні емоції – і нічого більше. Прискіпливість дітей у їжі неможливо усунути різними нав'язливими спробами нагодувати чимось ще. Адже якщо дитина, наприклад, соромиться, ви ж не виштовхуватимете її на сцену з криками: «Досить червоніти, тут усі свої!».
Крім того, дієтолог Наталія Стасенко запевняє, що подібне насильство над дитячим організмом може негативно вплинути на звички в їжі. А вони, як відомо, формуються у дитинстві та супроводжують надалі протягом усього життя.
Хоча показники дослідження говорять про те, що набір ваги не відбувається внаслідок такого тиску, є всі підстави припускати, що в процесі дорослішання насильство при їді може призвести до ожиріння. Крім того, дитина сама відчуває, коли вона голодна, а коли ні. І його біологічним ритмам варто просто довіритись.
Джерело: [захищено електронною поштою]
Альтернативна тактика батьків
Як же можна вплинути на ситуацію, якщо дитина любить їсти лише певні продукти і крутить носом щодо інших корисних та необхідних для його раціону продуктів? Чудово працює тут приклад друга, брата чи однокласника. Нехай це буде загальний обід, де ваша дитина наважиться спробувати те саме, що й інші учасники застілля. Допоможе в таких випадках і підхід змішування улюбленої їжі з нелюбою. Наприклад, суп пюре, але з хрумким ароматними сухариками, або печене яблуко з кулькою морозива.
Джерело: instagram@seyranche
Головне - не поспішати і не зневірятися. Нехай дитина пройде через всі етапи знайомства з новою їжею і сама ухвалить рішення про її дегустацію. Вперше він може просто поглянути на їжу, за наступною вечерею понюхати, а після – спостерігати, як цю страву їдять інші. Кожній дитині потрібен свій час для готовності до нових гастрономічних відкриттів, і вони обов'язково відбудуться, але добровільно, а не з примусу.
