Тільки одне слово
Якщо дитина з першого разу не слухається того, що ви сказали, не варто читати їй довгих нотацій. Достатньо одного слова.
Це слово потрібне дітям як нагадування. Що зробити конкретно вони вже знають (лише в окремих випадках дійсно потрібно пояснити все докладно знову) – один раз ви вже пояснили. Просто потрібно активізувати це завдання.
Наприклад, щоб нагадати про чищення зубів, не варто вичитувати дитину, що вона не слідує гігієні, що їй загрожує стоматолог або зуби, що випали. Можна просто багатозначно сказати "Зуби", і дитина зрозуміє, що це нагадування про чищення зубів.
Інформування замість наказів
Накази, зауваження, докори, розпорядження слід замінити інформуванням дитини прийняття рішень «з власної волі».
Наприклад, замість того, щоб сказати: «Знову залишив молоко з холодильника на столі! Ану, поклади назад!», варто пояснити, що молоко зіпсується і що доведеться його викинути.
Промовлення очікувань заздалегідь
Докори за результатом непослуху дитини, щодо не миттєвого виконання ваших вимог ефективніше замінити промовленням ваших очікувань від дітей заздалегідь.
Наприклад, більш ймовірно, що не потрібно буде лаятися з дітьми про вимкнення телевізора після вашого розпорядження, слухати їх «ну ще 10 хвилин», якщо заздалегідь сказати, що вони можуть подивитися телевізор стільки часу (поставте будильник). А потім потрібно буде вимкнути телевізор і піти на прогулянку, тому що ви вже їх чекатимете. Або, наприклад, скажіть, що доступ до комп'ютера сьогодні буде лише після того, як вони приберуть усі іграшки.
Надання вибору
Вкрай часто нав'язування дитині одягу та інших предметів, дій призводить до відмови від них. Наступні загрози та покарання до бажаного результату не призведуть. Дитина почне впертись ще більше або просто зробить видимість прийняття.
Необхідно залучити його до процесу прийняття рішення. Дозволяйте дитині зробити вибір.
Наприклад, він не хоче вдягати шапку? Виберіть з ним шапку разом, дозвольте йому за бажання вирішувати, знімати чи ні шапку при вході до приміщення під час походів тощо.
Це лише кілька основних прийомів. Можна намагатися виготовляти свої, виходячи з необхідності домовлятися з дитиною, з урахуванням корисних йому правил.
