1. Спостерігаємо навколишній світ
Чим більше малюк звертатиме увагу на природу, людей, архітектуру, тим більше цікавих деталей зможе перенести у свої малюнки. Зверніть увагу на будову різних дерев, розташування їх гілок, відтінок і форму листя. Запропонуйте малюкові гру: "Я опишу дерево, а ти вгадай, про яке я говорю". Так само можна розглядати все, з чим ми стикаємося у повсякденному житті. Скільки вікон біля автобуса? Які відтінки набуває снігу при різному освітленні? Скільки ніг у мухи? А у павука? А у сороконіжки?
2. Долучаємося до мистецтва
Розглядайте із дитиною картини. Для цього не обов’язково їхати на виставку. Звичайно, оригінальне полотно, побачене в музеї, справить яскравіше враження, але корисно вивчати і репродукції в альбомах мул і навіть в Інтернеті. Краще починати з жанрів, найближчих до малюків: дитячих портретів, пейзажів, натюрмортів. Окрім живопису, діткам цікава книжкова графіка. Наприклад, ви можете порівняти, як зображають тварин різні ілюстратори - Сутеєв, Чарушин, Васнецов. Чому б, зображуючи кота, не вбрати його в чобітки і каптан, не прикрасити декоративними елементами?
3. Читаємо вірші та слухаємо пісні
Чим більше у малюка накопичено вражень, тим більше деталей він зможе привнести до своєї творчості. Вірші збагачують палітру малюнка («Ліс, як терем розписний, фіолетовий, золотий, багряний…»), наповнюють його новими деталями. У багатьох віршах у ролі героїв виступають пори року, явища природи. Дитина теж із задоволенням зобразить чарівницю Матушку-зиму або Весну Апрелівну Скворешнікову.
4. Вчимося фантазувати та оригінальнувати
Дуже важливо, як ми малюємо для дитини. Наприклад, ніс можемо зобразити гачком, паличкою, кружечком. Зображуючи будинок, покажіть дитині, що дахи бувають не лише трикутними, а й плоскими, круглими, різьбленими. Влаштуйте конкурс малювання, а потім порівняйте ваші малюнки та знайдіть у кожному свій стиль, свої особливості.
5. Хвалимо, а не критикуємо
Якщо ми хочемо, щоб дитина виражала себе і креативно мислила, а не видавала той шаблон, який від нього очікують, треба дуже уважно стежити за своєю оцінкою його творчості.
Малюк приніс вам у дар синю крилату корову на фіолетовому лузі? Чи не критикуйте його! Не кажіть, що він намалював неправильно! Знайдіть за що похвалити його, тільки чесно! Якщо вам здається, що хвалити малюка нема за що, схвалите його вигадку та оригінальність. Якщо художник захоче дізнатися про вашу думку, м'яко натякніть йому, що синій на фіолетовому не дуже помітний і що корова не має крил. Але краще спочатку спитайте, чому він так намалював.
Може, це не корова, а скліс із популярного мультфільму? Може він маскується і тому пофарбувався синьою фарбою? У будь-якому випадку краще залиште своє «неправильно» невимовним. Адже неправильно — це коли дитина стверджує, що 2+2=8, а коли вона малює щось, що не зовсім вписується в нашу картину світу, це неправильно, а здорово! Це означає, що через багато років ваша дитина зможе знаходити оригінальні рішення не лише у творчості, а й у життєвих ситуаціях. Адже неординарні, креативні люди і рухають прогрес!
І в тому, що серед них і ваша дитина буде ваша заслуга! Чи не так, здорово?
