На полицях книгарень з психології виховання дітей можна знайти безліч книг від сотень авторів усього світу. Ця тема дуже суперечлива, але водночас дуже цікава багатьох психологів і педагогів. Але серед великої кількості сучасної літератури з виховання дітей особливе місце у вашому рейтингу посідають книги Юлії Борисівни Гіппенрейтер.
Джерело: Instagram @marija_shibanova
Саме у цього автора можна знайти багато корисної інформації про заборони дітям та виховання особистості дитини.
У даному матеріалі ми хочемо звернути вашу увагу на «Кольори свободи» — систему, яку було описано Ю.Б. Гіппенрейтер у книзі «Спілкуватися з дитиною – Як?».
Для застосування цієї системи вам необхідно завести блокнот, в якому слід фіксувати всі типові дії свого малюка, і поділити його потрібно на 4 зони: зелену, жовту, помаранчеву, червону.
Зелена зона
У зелену зону мамі потрібно записати все те, що дитина може робити за власним рішенням, не питаючи дозволу. Наприклад, вибрати в яку гру пограти чи яку книжку почитати, кого із друзів запросити на свято тощо.
Формуючи цю зону, дуже корисно задуматися про те, чи багато речей дитина може робити сама. Можливо, давати йому більше свободи?
жовта зона
У жовту зону записуйте ті дії малюка, в яких вона має відносну свободу. Він може сам вирішувати, що робити, але існуватимуть деякі обмеження.
Наприклад, він може щодня дивитися мультики, але не більше 2 годин на день, або пізніше 8 годин вечора. Або, наприклад, дитина сама може вирішити, коли починати робити домашнє завдання, але закінчити її робити вона повинна до певної години, яку призначите ви.
Тут є важливий момент: дитина повинна розуміти, чому ви обмежуєте її дії. Поясніть малюкові, чому йому не можна дивитися телевізор дуже пізно, при цьому акцентуйте увагу на тому, що малюк може вибирати сам.
Коли діти відчувають, що батьки поважають їхню свободу вибору та бажання бути самостійними, вони сприймають заборони набагато легше.
Джерело: Instagram @alpha_mother
Помаранчева зона
У цю зону запишіть ті дії малюка, які можна виконувати лише в окремих випадках.
Наприклад, якщо ви чекаєте на тата з довгого відрядження. Тоді можна дозволити дитині піти спати пізніше або не піти вранці до дитячого садка.
У цю зону також входять ситуації, в яких дитина зазнає сильного стресу: помирає хтось із родичів, переїзд чи хвороба.
Дуже важливо розповісти дитині про те, що ви дозволяєте щось лише через особливі обставини. Зазвичай діти це розуміють і готові виконувати правила у повсякденному житті. Звичайно, якщо ви не даєте слабину і такі обставини не відбуваються занадто часто.
Джерело: Instagram @marija_shibanova
Червона зона
У червону зону слід записати такі дії, які ніколи не можна допускати! Винятків та особливих обставин тут бути не може!
Наприклад, не можна грати з сірниками, вибігати на дорогу, мучити тварин, наклепувати і т.д. Записуйте сюди як моральні норми, і соціальні заборони дітям, щоб виховати особистість зі стабільними моральними принципами.
Система «Кольори свободи» від психолога Юлії Борисівни Гіппенрейтер призначена для того, щоб побудувати певну лінію виховання. Вона також допоможе вибрати «золоту середину» між авторитарним і надто вільним стилем виховання дитини.
Надалі можна познайомити малюка з цими зонами, провести аналогію зі світлофором.
Як допомогти маленьким животикам: 5 способів покращити травлення малюка⇒
