Повернувшись із садка чи школи та добре відпочивши, дитина все ніяк не може сісти за домашнє завдання. А якщо й сяде, буде щохвилини відволікатися... Це відкладання називається прокрастинацією. Наскільки ваша дитина схильна до цього? І що робити батькам?
Джерело: Fotolia
Психологи називають поведінку під девізом «я зроблю це потім» прокрастинацією і вважають, що вона призводить не лише до проблем у справах, а й до неприємних психологічних наслідків. Термін "прокрастинація" виник від латинських слів cras - "завтра" і pro - "для, заради".
Малюкові задали терміново вивчити віршик для ранку, але він вирішує спочатку зателефонувати другу, потім написати листа Дідові Морозу, хоча до Нового року ще майже рік... А віршик? Ну, зачекає до завтра.
Отак і виростає дитина-прокрастинатор. Слово це з'явилося у XX столітті. А проблема існує давно і може виникати як у дорослих, так і дітей.
Ознаки прокрастинації у дітей
Помітити ознаки прокрастинації у дітей нескладно.
- Дитина постійно переносить важливі йому справи на «коли потім».
- Відхиляє від виконання домашніх завдань.
- Часто каже, що йому нудно та нецікаво.
- Важливо не плутати прокрастинацію з грою та лінню!
- Дитина-прокрастинатор не відпочиває і не відлиняє від праці, а займається несуттєвою на шкоду потрібній і найчастіше терміновій справі.
Джерело: Fotolia
Батькам на замітку
Прокрастинація погана не тільки тим, що важливі справи залишаються незробленими, а й тим, що викликає стрес, додаткові переживання, почуття тривоги, що все посилюється. Бути прокрастинатором неприємно і важко, сама прокрастинація з наступним ривком у спробі хоч щось встигнути вимотувати дитину, не дозволяє виконати роботу добре та якісно.
Чому виникає бажання відкладати потім?
Причин виникнення прокрастинації безліч.
- Невпевненість дитини у своїх силах, нестійка самооцінка, очікування та страх критики.
Батьки посміялися з кривавого будиночка на малюнку сина Петі. Петро начебто й образився, але став відкладати завершення своєї роботи потім. Що робити? Вказуючи на недолік, обов'язково скажіть і про переваги! Наприклад: Ти гарно намалював дерева. А ось будиночок можна зобразити трохи інакше. Давай спробуєш виправити, а якщо не вийде, я тобі допоможу». Дитина знатиме, що не треба боятися приступати до складних завдань: їй допоможуть і не засудять. - Авторитарні батьки, які примушують малюка виконувати завдання, які вони вважали важливими.
Мама сказала, що Оля має терміново зробити листівку для бабусі. Терміново – бо мама поспішає до театру. Але дівчинці незрозуміло, навіщо поспішати. Оля любить все робити докладно, тому й тягне із виконанням завдання. Що робити? Пояснювати завдання та зацікавлювати дітей! - Батьківська гіперопіка, коли дорослі намагаються все робити за малюка. Раніше вироби для дитсадка за Ваню із задоволенням майстрували бабуся та дідусь. Але нещодавно вони поїхали погостювати до родичів, і хлопчик ніяк не може змусити себе зробити просту аплікацію до 8 Березня, він не має елементарних навичок, а зізнатися в цьому він не хоче. Що робити? Допомагати, але не виконувати роботу за дитину.
- Підвищена тривожність чи емоційна холодність батьків. Тато мріє, щоб Сашко став знаменитим футболістом, а у хлопчика поки що не все виходить. Незабаром має відбутися перегляд і тренер ухвалить рішення, чи брати Сашка в команду. Замість того, щоб посилено тренуватися, хлопчик то малює, то дивиться мультики. Що робити? Показати дитині, що це далеко не останній шанс, намітити план подальших занять, подумати про альтернативу футболу. Іноді явних причин прокрастинації не знайти. Може, постійно тягнуть із виконанням важливих справ батьки, а малюк просто бере з них приклад?
Батькам на замітку
На тренінгах психологи розповідають дорослим, що справи поділяються на важливі та неважливі, термінові та нестрокові, потрібні та не дуже. Розуміння того, до якої категорії віднести те чи інше завдання, допомагає із мотивацією до виконання: щось ми робимо терміново, бо це важливо. Дітям варто пояснювати це з прикладу казок. «Чому зайчик поспішає? Йому важливо принести моркву на вечерю». Крихітка має розуміти, чому казкові герої одні справи виконують насамперед, а інші — в другу.
Джерело: GettyImages
Як подолати прокрастинацію
У дошкільному віці прокрастинацію помітити складно, тому що розпорядок дня суворо дотримується батьків та вихователів. А коли починаються шкільні будні, у новоявленого учня виникає велика свобода дій.
Першокласник зазвичай може скласти план своїх занять на день і припустити, скільки часу вони займуть. А ось, наприклад, розподілити навантаження на тиждень йому ще не під силу. Особливо складно дитині виділити час на проекти, які потрібно зробити за чверть, або навіть видані на весь навчальний рік. Здається, що попереду ще багато часу і все спокійно можна встигнути потім.
Щоб такі ситуації виникали якомога рідше, слід вчити школяра основ планування, вмінню розбивати велику роботу на кілька етапів із зазначенням для кожного контрольних термінів та виділенням часу «про запас». І перевіряти, як триває робота.
Батькам на замітку
Дітям властиво копіювати поведінку дорослих. Якщо дитина бачить, що батьки постійно щось не роблять, відкладають, затримують виконання якоїсь роботи, незважаючи на нагадування, малюк може оцінити «вигоди» такої поведінки та почати робити так само.
Приклад 1. Школяру задали прочитати книгу і написати невеликий твір. Домовтеся, що у вихідні він читає книгу, у понеділок складає план твору, у вівторок та середу – пише його.
Іноді робота, яку треба виконати, видається дитині надто складною. Він не знає, з чого починати, тому вважає за краще взагалі не приступати до неї. Основи планування допоможуть й у разі, лише акцент треба зробити не так на термінах виконання кожного етапу, але в послідовності действий.
Приклад 2. Дитині задали відвідати виставку та намалювати за підсумками відвідування картинку. Він відкладав відвідування, доки виставка не закрилася. Підкажіть йому послідовність дій: повідомити викладача про закриття виставки, запитати про те, як змінити завдання та виконати його на основі інших даних.
Іноді маленькому чоловічку здається, що робота, яка чекає на нього попереду, занадто велика, об'ємна, її не здолати! Він намагається відволіктися від того, що його лякає. Допоможіть йому розбити роботу на маленькі шматочки.
Приклад 3. Задали прочитати товсту книгу? Розділіть її закладками на уривки по п'ять сторінок і справа піде швидше!
А може, малюк просто боїться зіпсувати роботу?
Приклад Школяра попросили намалювати краєвид для виставки. Перша спроба виявилася невдалою, і він зайнявся чимось іншим. Запропонуйте дитині ще трохи потренуватись, зробити ескіз. Підтримайте його!
Нова справа завжди потребує певних умов. І його також часто хочеться відкласти.
Приклад 4. Дитині доручили зробити плакат. Для того, щоб почати таку відповідальну роботу, він ретельно забрався на столі, наточив усі олівці і навіть полив квіти. Втомився. А роботу так і не зроблено. Навчіть дитину правильно розставляти пріоритети, ділити завдання на важливі та не дуже.
Батькам на замітку
Не варто вимагати від малюка, щоб він робив все і відразу на вашу першу вимогу. Якщо розпочати ранок неділі словами: «Ти маєш багато завдань, чому ти досі нічого не почав робити?». - це зіпсує йому настрій на весь день і ентузіазму для виконання обіцяного точно не додасть. Візьміться за справи разом! Запропонуйте дитині скласти план роботи від простого до складного, а за кожен виконаний пункт придумайте маленьку приємну винагороду.
Джерело: GettyImages
важливі правила
- Батькам важливо пам'ятати, що старші діти повинні вміти справлятися із прокрастинацією самостійно, а маленьким треба допомогти!
- Розберіться із причиною.
- Плануйте всю роботу, поділяючи її на невеликі етапи, виділяючи важливі та термінові відносини.
- Важливі заняття обов'язково чергуйте із відпочинком.
- Не накопичуйте у ваших планах зайвих справ, без яких можна обійтися.
- Не залишайте неприємних справ на спеціально обраний для них день, краще робіть їх щодня, але потроху.
