Дитина-маніпулятор будь-якого віку своєю поведінкою «воює» за те, щоб отримати бажане. Виражатися це може в істериках з падінням на підлогу, у киданні іграшок, у топоті ногами, у різного роду примхах. Головне для маніпулятора – виявити яскраві емоції, повести себе дуже демонстративно, щоб батьки пішли на його умови чи задоволення бажань.
Багато батьків здаються перед такою поведінкою, особливо якщо це відбувається в громадському місці. І подібне виховання ніяк не можна назвати ефективним. Але психологи можуть підказати як боротися з маніпулятором правильно.
1. Зберіться, незважаючи на істерику чи будь-які інші дії дитини.
2. Візьміть паузу бездіяльності, якщо це не загрожує життю та здоров'ю дитини, інших оточуючих.
3. Попросіть вийти всіх, кого дитина використовує як «глядачів», або виведіть дитину з цього приміщення туди, де будете тільки ви та вона.
4. З'ясуйте спокійно, чого хоче дитина.
5. Якщо прохання адекватне, то скажіть дитині попросити це у вас спокійно, шанобливо.
6. Якщо прохання нездійсненне з будь-яких причин, впевнено, рівним голосом відмовте дитині і обґрунтуйте відмову.
7. Приготуйтеся пережити ще один сплеск емоцій дитини. Спокійно скажіть, що це не змінить вашого рішення.
8. Ще раз спокійно попросіть дитину заспокоїтись.
9. Коли дитина заспокоїться, обійміть її і скажіть, що ви її любите.
Найчастіше маленькі маніпулятори з бурхливими істериками – це діти, які бажають бути у центрі уваги всіх оточуючих, а особливо – батьків. Але прояви маніпуляцій із віком змінюються. Школярі-маніпулятори замість істерик можуть відмовлятися робити уроки, а підлітки-маніпулятори здатні втекти з дому, прогуляти школу або щось інше, що викличе сильні емоції, сором саме в їхніх батьків.
Щоб не допустити наростання, обтяження маніпуляцій, використовуйте поради психологів. Можливо, все це доведеться повторити неодноразово. А якщо самостійно не справляєтесь, допоможе індивідуальна консультація дитячого психолога.
I can't hear anthniyg over the sound of how awesome this article is.