Спокійне виховання дитини на 1-3 роки
У 1-3 роки у дитини поєднується адаптація до навколишнього світу з бажанням протистояти йому. Істерики неминучі. Що робити?
1. Перейдіть увагу дитини з провокатора істерики на щось інше.
2. Не давайте виражати емоції кулаками чи надто емоційно.
3. Враховуйте допустимі «не хочу» дитину, але наполягайте на необхідному, наголошуючи на тому, що це для його користі.
4. Приховуйте свій батьківський занепокоєння та спокійно реагуйте на спалахи гніву. Якщо істерика порушує вашу рівновагу, дитина навчиться цим керувати.
5. Не потрібно ярликів, краще пояснити, як його поведінка впливає на інших та на нього самого.
Спокійне виховання дитини на 3-6 років
У цьому віці цілком ймовірні спалахи люті, і дитина певно буде створювати незручності та безладдя навіть у громадських місцях. Що робити?
1. Не дратуйте.
2. Присядьте навпочіпки і дивіться дитині в очі, роблячи зауваження.
3. Говоріть твердо, впевнено, висловлюючи свою незгоду з поведінкою.
4. Сказане має бути виражене у простій та зрозумілій для дитини формі.
5. Виразіть своє ставлення до поведінки дитини, але запевніть її, що на поступки ви не підете.
6. Якщо при спалаху люті, ви тримаєте дитину за руки, відзначте, що це для її ж блага, щоб вона не завдала собі шкоди.
7. Поясніть, що в громадському місці так не поводяться, тому вам доведеться піти.
8. Надсилайте дитину до своєї кімнати подумати про свою поведінку.
9. Наголошуйте на позитивних сторонах дитини – це одна з протидій агресії та агресії.
Спокійне виховання дитини на 6-10 років
Дитині у цьому віці ще складно розуміти власні почуття та володіти ними. конфлікти з батьками поповняться ще й конфліктами із приятелями, різними роздратуваннями. Що робити?
1. Ведіть переговори замість суворих заходів. Їх краще проводити на нейтральній території.
2. Допомагайте дитині зрозуміти, які почуття вона відчуває у конфліктній ситуації. Навчіть дитину говорити про свої почуття.
3. Не сприймайте поведінку дитини як протидію вам. Найкраще розглядати це як втрату самоконтролю.
4. Розвивайте здатність дитини до емпатії.
5. Наголошуйте на позитивних сторонах дитини.
6. Не змінюйте правила дитини залежно від настрою.
7. Не блокуйте реакцію дитини. Навчіть її висловлювати безпечно і розслаблятися.
8. Не дозволяйте собі ображати дитину словом чи обманом.
9. Поясніть, що бути собою – це значить не піддаватися впливу агресивних емоцій.
