Якщо день у день говорити дитині одну з наведених нижче фраз, то можна ненароком завдати шкоди тендітній дитячій психіці, і навіть вплинути на формування особистості. Причому багато фраз на перший погляд здаються вельми невинними.
1. Не чіпай мене!
Ця фраза має на увазі різні варіанти посилу: «дай мені спокій», «не заважай мені зайнятися своїми справами», «мені зараз не до тебе» і т.д.
Буває й таке, що один із батьків після важкого робочого дня просто хоче відпочити і не бачить у цих репліках нічого образливого для дитини. Проте діти звикли все сприймати буквально, тому можуть інтерпретувати фразу по-своєму: мені не хочуть приділяти уваги чи заважаю своїм батькам.
2. Який ти у мене примхливий ...
Не треба говорити малюкові і наступну фразу: який ти в мене маленький, дурненький, лінивий… Навіть якщо ви вимовляєте її лагідним материнським голосом.
Багато психологів стверджують, що за допомогою подібних реплік батьки ненароком наділяють дитину ярликом, який може закріпитися за ним на все життя. Так, з маленького лінивця може вирости неохайний чоловік, а з примхливої дівчинки з надутими губками – жінка, яка буде незадоволена будь-яким вибором у житті.
3. Негайно заспокойся!
Якщо у дитини починається істерика – ми відразу ж намагаємося її заспокоїти, аби вона припинила плакати. Проте цим даємо йому зрозуміти, що висловлювати емоції – непристойно чи погано, тому краще вже тримати їх у собі. Адже накопичені образи найчастіше трансформуються у хвороби, де вони й знаходять вихід.
Тому нехай дитина заспокоюється природним чином - після того, як її пошкодують, приголублять і дадуть зрозуміти, що її почуття розуміють.
4. Бери приклад із Колі
Якщо батьки подають як хороший приклад для наслідування поведінка іншої дитини, то не дивно, що у малюка сформується негативне ставлення до «зразкового» об'єкта. Більше того, у дитини може зачаїтися образа і ревнощі по відношенню до зразково-показового однолітка або сформуватися неправильний висновок: «мене не люблять таким, яким я є, тому якщо я поводитимуся добре – зможу заслужити батьківське кохання».
Адже люблять дітей не за щось, а всупереч усьому, чи не так?
5. Розумниця ти моя!
Здавалося б, що поганого у цій репліці? Дійсно, поганого в ній нічого немає, але лише в тому випадку, якщо її вимовляють доречно та за призначенням.
Пам'ятайте, що хвалити дитину потрібно за щось певне: за реальні здобутки, за добрі вчинки, за правильні дії. Інакше похвала знецінюється і дитина починає сприймати її як буденність.
Також, намагайтеся хвалити малюка кожен раз по-різному, не вимовляючи ви як похвали одну і ту ж фразу.
6. У тебе все одно не вийде!
Недаремно психологи вважають, що ця фраза з раннього дитинства програмує дитину на невдачу. Якщо заздалегідь переконувати малюка в тому, що він не впорається із завданням, то в майбутньому він з будь-якого приводу звертатиметься за сторонньою допомогою, боячись зробити помилку і бути розкритикованим. Тому не варто постійно пропонувати дитині міцну руку допомоги, якщо вона вас про це не просить і придушувати її прагнення самостійності.
Автор: Наталія Боришкевич
