14-річний хлопчик із цілком благополучної родини пішов із дому після сварки з мамою – це сталося у Києві 26 січня, коли мороз на вулиці був майже 15 градусів.
Джерело: instagram @grishavorobyov
Киянка Олена Тараненко, мама того самого підлітка, поділилася своєю лякаючою історією у соціальній мережі Facebook – на вимогу поліції. Зріст вона розмістила о першій ночі, але це не завадило багатьом людям вийти на вулицю в мороз на пошуки хлопчика.
ТЕРМІНОВО. Зник мій син Іван Тараненко, 14 років, на Оболоні, район Зої Гайдай. Я прочитала його за уроки він пішов о 18:00 і досі не повернувся. Він із домашніх, які не гулять, взагалі. У друзів та родичів його немає. Поліція працює.
Як пише сама Альона у своєму посту, робити цього вона не хотіла, але працівники поліції наполягли, соціальні мережі в наші дні стали потужною силою та ще одним способом звернутися за допомогою. Перший висновок, який зробила Альона – не сваритись по телефону.
Я не хотіла писати пост, але команда поліції на ньому наполягла: близькі та сторонні люди ДУЖЕ часто допомагають знайти дітей. Так і зараз. Писати було гірко, соромно, недоречно і страшно, але начхати, з цим можна розібратися потім. – виправдовується жінка.
Але, як виявилося згодом, все це було недаремно.
Ваня пішов о 6-й вечора після суперечки по телефону, що стосується уроків, без телефону та теплих речей. Ніч ми провели зі спеціалістами з поліції, які займаються дітьми і вони сказали, що правило для батьків ніколи не сваритися по телефону – базове, основне, заборонене та все, табу.
Дитину знайшли о 4-й ранку, причому виявив його друг сім'ї Олексій Іванов, який іде порожньою київською вулицею, який на машині прочісував місто в пошуках Вані. Складно уявити, що пережили за цю ніч батьки, але мама хлопчика прийняла вірне рішення поділитися з усіма тим досвідом, який вона здобула і тими несподіваними знаннями, що відкрилися у цій страшній ситуації.
Факт, який був для нас шоком: 95% таких зникнень – це добрі домашні діти з благополучних сімей, з добрих ліцеїв та приватних шкіл, із сімейними стосунками, які вважаються відкритими та довірчими. «Криза дитини з доброї родини».
Тільки 5% – це діти із сімей з особливими обставинами. Про таких дітей не заявляють, таких дітей не шукають, з ними завжди все буває у порядку – вони добре знають закони вулиці.
Не навпаки.
Якщо дитина пішла з дому, в поліцію потрібно дзвонити відразу, жодну добу чекати не потрібно. Коли подібне відбувається, особливо взимку, коли є ризик замерзнути на вулиці, поліція мобілізує безліч людей, сотні. За їхніми словами, в жодних інших обставинах на пошуки не кидається така кількість людей і патрулів.
Історія шокувала багатьох, адже насправді ніхто не застрахований від подібного, причому, на жаль, не завжди результат виявляється таким благополучним. Чи є хоч якийсь спосіб уникнути подібних підліткових бунтів? На жаль, незважаючи на певну подібність – діти в пубертатному періоді, підлітки з благополучних сімей, «домашні» діти, надто багато в кожному конкретному випадку нюансів. Отже, варто прислухатися до порад психологів, але не забувати, що ніхто не знає дитину краще, ніж батьки, якщо вона їм не байдужа.
Ось як прокоментував те, що сталося, психіатр Олег Чабан.
Джерело: youtube.com/Сніданок з 1+1
