Так буває, особливо у новоспечених батьків першого малюка, що деякі особливості поведінки підростаючих дітлахів дивують, засмучують і навіть шокують
Джерело: Shutterstock
Перший зуб, перші кроки, перше слово – кожне досягнення дитини викликає гордість у батьків. Але успіхи малюка часом тьмяніють у порівнянні з дивностями у його поведінці. Ось він їсть їжу з собачої миски, сніг чи землю на прогулянці, б'ється головою об стінку або із захопленням ламає щойно куплену іграшку. Він здоровий? А може це просто закономірна стадія його дорослішання?
Якщо дитина постійно смокче палець, гризе нігті
Вік До 2–3 років така поведінка здається природною та нормальною. А потім - батьки починають переживати: ссання пальців може негативно позначитися на стані ясен, зіпсувати прикус. Виглядає це дивно, а ще й небезпека інфекцій лякає.
Чому він так чинить? Це спосіб зняття стресу, самозаспокоєння, він допомагає дітям заснути і за рахунок стимуляції певних центрів мозку переробити інформацію, що накопичилася за день, негативні емоції.
Що робити? Не потрібно всі сили кидати на боротьбу із самою звичкою, намагаючись відучити дитину від «пальців» (використовувати гіркий лак або гірчицю, зістригати нігті під корінь). Не усунувши саму причину занепокоєння, ви тільки трансформуєте цю звичку на якусь іншу.
- Зрозуміти та оцінити загальний рівень стресу, якому піддається дитина, та спробувати звести його до мінімуму. Досить буває просто відмовитися від зайвої активності, частих зустрічей у галасливих компаніях, занадто щільного графіка.
- Часто смоктання пальців з'являється як відповідь на конкретну подію - перший похід у дитячий садок, розлучення батьків, народження ще однієї дитини в сім'ї.
ВАЖЛИВО! Така звичка, одного разу з'явившись, на жаль, не минає безслідно і може раптово нагадати про себе як реакція на стрес у старшому (і навіть у дорослому) віці.
Джерело: Burda Media
Якщо малюк все тягне до рота
Вік У 1–2 роки діти посилено запихають у рот не лише їстівні речі, а й буквально все, що трапляється їм під руку, не розуміючи поки що, чим це загрожує.
Чому це робить? Дитина використовує рот як інструмент пізнання навколишнього світу - зручний і доступний йому від народження. Поступово, у міру того, як у малюка будуть розвиватися дрібна моторика і координація, ротова порожнина перестане бути провідною в його бурхливій дослідницькій діяльності.
Що робити? Намагайтеся максимально убезпечити квартиру від предметів і речей, які можуть зашкодити дитині.
- Так, ліки точно варто прибрати подалі від малюка, адже, спробувавши їх, можна отримати набагато більше небезпечних наслідків, ніж просто надкусивши мило чи крейду.
- Перевірте, чи немає в будинку отруйних рослин, чи не зберігається побутова хімія у доступному для малюка місці.
- Не варто впадати в крайність і робити кімнати стерильними та порожніми. У малюка повно пізнавальної активності та енергії: якщо він не зможе задовольнити цікавість, пробуючи предмети на смак, знайде інші способи (часто менш безпечні) для пізнання дійсності. Просто дотримуйтесь правил техніки безпеки.
ВАЖЛИВО! Якщо дитина стала їсти щось зовсім неїстівне із завидною регулярністю (крейда, землю, пісок), варто звернутися до лікаря: це може бути симптомом нестачі якихось вітамінів та мікроелементів або (що гірше) початковою стадією деяких захворювань.
Джерело: Shutterstock
Грає з вмістом горщика чи підгузника
Вік 1–2,5 роки – це період активного інтересу малюка до процесу дефекації.
Чому це робить? Ви здивуєтеся, бабусі будуть голосити, але для дітей фекалії це:
матеріал для ігор, тактильно приємний та підвладний для маніпуляцій;
інструмент для пізнання себе і свого тіла: дитина розуміє, що частина відокремилася від нього, і намагається зрозуміти як і чому.
Що робити? Постарайтеся максимально задовольняти тактильні потреби за рахунок ліплення із пластиліну та солоного тіста, ігор зі звичайним та кінетичним піском.
- Поясніть в ігровій формі, як влаштований процес травлення і чому возитися з вмістом горщика може бути небезпечним.
ВАЖЛИВО! Не варто лаяти та пригнічувати в дитині природні пориви, страх перед покаранням може призвести до закрепів у тривожних та емоційних дітей. До 3-3,5 років інтерес до теми горщика зазвичай згасає, якщо ви не нагнітатимете.
Джерело: Shutterstock
Б'ється головою об стіну, розгойдується
Ввік У 1-2,5 роки так часто буває під час прослуховування музики або перед засинанням.
Чому він так чинить? Ритмічні дії сприяють самозаспокоєнню та релаксації, хоч би як дивно і страшно це виглядало. Так дитина витрачає надлишок енергії і вводить себе в стан, подібний до трансу. Повторювані рухи дозволяють заспокоїтися в стресовій ситуації, відпочити при сильній втомі або просто зайняти себе чимось, коли нудно.
Що робити? Подивіться на сімейну ситуацію з боку: чи не перевтомлений малюк?
- Якщо порушено режим дня або дитина завантажена додатковими заняттями в ранньому розвитку, варто переглянути пріоритети. Намагайтеся створити для нього більш спокійну обстановку.
- Можлива і зворотна ситуація, коли малюком мало займаються і він обмежений у переміщеннях, наприклад, перебуваючи більшу частину дня в ліжечку. У такому разі варто створити для нього більш цікаве середовище, наситити його можливостями для пізнання та активних дій.
- Поки звичка не пройде, постарайтеся максимально убезпечити дитину - зробіть м'який борт у дитячого ліжечка, повісьте товстий килим на його улюблену стіну для биття головою.
ВАЖЛИВО! У 3% здорових дітей така поведінка зберігається і у старшому віці (після 3 років). Зводьте малюка до педіатра і невролога, якщо дитина розгойдується, б'ється головою об стіну або виконує інші повторювані рухи весь день безперервно або у нього присутні й інші дива в поведінці. Адже це можуть бути ознаки аутизму чи затримки психічного розвитку.
Джерело: Shutterstock
Ламає іграшки
Вік Після 1-1,5 років діти починають активно розбирати і руйнувати не тільки іграшки, а й буквально все, що потрапляє під руку.
Чому він так чинить? Так малюк відповідає собі на найважливіше для нього питання: чому і як це працює? Йому важливо розібратися у причинно-наслідкових зв'язках та дізнатися, чому все відбувається саме так, а не інакше.
Що робити?
- На якийсь час виключіть покупку дорогих іграшок, яких вам буде шкода позбутися, приберіть все цінне подалі від малюка і не залишайте важливі документи в легкодоступному для нього місці.
- Зверніть увагу на іграшки, які легко та багаторазово розбираються, видають багато різних звуків та з якими можна проводити велику кількість різноманітних маніпуляцій. За бажання їх можна зробити самостійно.
- Показуйте та розповідайте, як влаштовані речі в квартирі, як запускаються ті чи інші «процеси» — дозволяйте натиснути на кнопку ліфта, додати ключ домофону, відкрити воду. Ваше завдання – зробити пізнавальний інтерес керованим.
ВАЖЛИВО! Приблизно з трирічного віку ламання іграшок перестає бути відображенням дослідницької активності, поступово перетворюючись на демонстрацію невдоволення та агресії. Подивіться, з кого із членів сім'ї малюк бере приклад? Для кого характерно грюкати дверима або жбурлятися чимось, коли він злий і роздратований? І спочатку змініть поведінку дорослого.
Джерело: GettyImages
Заводить дивні безглузді ритуали
Вік У малюків 1-2 років раптом з'являються ритуали, які вони виконують щодня. Наприклад, багато хто довго розставляє іграшки в певному порядку, а якщо його порушити, буде істерика.
Чому це робить? Дитина реалізує свою потребу у сталості, стабільності та непорушності навколишнього світу. До того ж, так він в ігровій формі вчиться диктувати свої правила. Рівно розставляючи поїзди на ніч, щоб "вони могли поспати", малюк встановлює свої порядки, почувається "майже дорослим": мама командує ним, а він - іграшками. Якась рівновага у світі, справедливість навіть…
Що робити? Не заважайте, якщо ваше маля довго-довго укладає плюшевих друзів по лінійці, щоб їм було зручно: він грає і вчиться виявляти самостійність, приймати рішення.
- Поява ритуалів – сигнал до того, що дитина готова до розширення обов'язків та «дорослих» справ.
- Запропонуйте йому взяти на себе нові домашні турботи, дайте більше відповідальності та свободи вибору. Нехай переходить до самостійного складання речей у своїй комодиці.
ВАЖЛИВО! Тривожний дзвіночок - одержимість дитини ритуалами з іграшками за відсутності інтересу до ігор. Якщо він постійно робить дії, що повторюються, відмовляючись спілкуватися з людьми і грати в компанії, обов'язково покажіть його неврологу і психологу.
Автор тексту: Галина Смислова, психолог
