Поради батькам, Якими були наповнені її судження, склали дорогоцінний список на благо та щастя багатьох дітлахів.
1. Не лякайте дитину різними чудовиськами, сірими вовками, лікарями та поліцейськими. Добра і користі життя дитини це не принесе.
2. Будьте на висоті в очах дитини. Не дозволяйте виявлятися при ньому своїм недолікам, слабкостям. Діти у разі втрачають як повагу, а й опору, життєву орієнтацію і з великим хвилюванням переживають ці ситуації.
3. Подавайте дитині у всьому максимально бездоганний приклад. Замініть прикладом свої сухі нотації, настанови.
4. Забезпечуйте дитині підтримку. Він має право бути слабким у дитинстві, але для цього він повинен відчувати силу. Це стосується як фізичної, так і моральної сили. Але сила не повинна виражатись у насильстві, приниженні, тиску. Це має бути батьківський захист.
5. Зберігайте увагу до своїх слів. Ця порада стосується як слів на адресу дитини, так і слів у присутності дитини.
6. Вибудовуйте та не руйнуйте довіру дитини до вас. Тільки воно дозволить йому без душевних травм підкорятися батькам, зберігати контакти, любити, дружити з мамою, татом.
7. Не допускайте штампів у зверненні до дитини («бездар», «ледар», «дурник»).
8. Давайте дитині правила поведінки. Створюйте їх для добра дитини, а не для своєї зручності. Правила мають бути зрозумілі йому.
9. Ніколи не карайте дитину у пориві агресії. Покарання у цьому стані перевершить причину та виховну основу. І не дозволяйте собі бити дитину. Шльопан може здатися нешкідливим, але ніколи не знаєш, якої сили він виявиться для дитячого тіла. Забудете цю пораду, і дитина замість справедливості відчує жорстокість, злість та ненависть. У покаранні має бути справедливість, виховна мета – це можливе лише в «остиглому» стані.
