Навчити малюка пірнати, впевнено плавати під водою — гарна ідея, але за важливої умови — у дитини обов'язково має бути власна мотивація чи хоча б згода цим займатися. І це не єдина умова: важливим є вміння триматися на воді, а також відсутність протипоказань до фрідайвінгу.
Джерело: Shutterstock
Навряд чи хтось із сучасних батьків не погодиться, що навичка триматися на воді життєво потрібна. Адже часом виявляється, що вміння добре плавати, пірнати та затримувати подих під водою рятує від смертельної небезпеки.
Звичайно, просто «не тонути» можна навчитися і у власній ванні, але щоб по-справжньому освоїти навички фрідайвінгу потрібен досвідчений тренер, інструктор, який підкаже, спрямує, виявить недоліки та допоможе подолати страхи. І, можливо, навчить отримувати задоволення від перебування у чудовому водному просторі. Науково доведено: заняття у воді загартовують та тренують вестибулярний апарат, а затримка дихання під водою – фрідайвінг – сприяє зниженню підвищеного тонусу м'язів та розвиває легені.
Починаючи років із п'яти, дітям показані групові заняття у басейні. Саме в цьому ніжному віці вони починають розуміти, що тренер це тренер, і треба його, власне, уважно слухати. У цей час можна спробувати освоїти і перші елементи фрідайвінгу.
Джерело: pixabay
Час починати?
Діти, добре знайомі з водою, люблять плавати та пірнати. Вони спокійно тренуються на глибині, навіть більшої за їх зростання.
Малята люблять торкатися дна або хапати жменьку піску на доказ своїх досягнень. Всі ці факти, можна сказати, „перші показники” того, що дитина готова до навчання. Але якщо у малюка страх води або глибини, змушувати його вчитися фрідайвінгу не варто. З ним краще якийсь час позайматися на малій глибині — там, де голова завжди опиниться над водою, якщо стати на ніжки. Ускладнення завдань має бути поступовим. Тільки тоді, коли дитині вже легко даються пройдені глибини та навички. Перше правило: ніякого насильства та поспіху! Потрібно дати дитині час познайомитися з водою та побудувати з нею довірчі стосунки. Починати навчання завжди варто з малого. Просто поплескатися у воді, потім навчитися затримувати дихання та поринати за іграшками.
Джерело: pixabay
Довіра до води
Пам'ятайте, що злякати малюка водою можна досить легко, а ось повернути довіру до неї набагато складніше. Навчання дітей підводного плавання дещо відрізняється від курсів для дорослої людини. Завдання дитячого інструктора полягає в тому, щоб пояснити дитині досить складні речі простою та доступною мовою. Хоч як дивно, теоретичну частину навчання діти освоюють швидше, ніж дорослі. Це тому, що мозок дитини налаштований на засвоєння нового матеріалу краще, ніж у дорослого. Інструктори запевняють, що діти відкриті та не приховують свої бажання чи невдоволення. Діти, як правило, нетерплячі, тому розмір групи має бути обмежений. Краще, щоб у групі початківців навчатись фрідайвінгу було не більше трьох учнів на одного тренера.
Навички занурення
Молоді плавці більш кмітливі та здібні учні, ніж дорослі. Вони швидше все схоплюють і в них немає тих численних страхів і фобій, яким так схильні їхні батьки. Звичайно, перші заняття проходять в ігровій формі і на них відпрацьовуються елементарні вправи. Перше, що опановують діти на тренуваннях, - вчаться продуватися. Навичка вирівнювання тиску діти, починаючи з певного віку, освоюють дуже успішно, хоч і не завжди швидко. Наступна навичка – підготовчого дихання та розслаблення – дається дітям, як правило, дещо довше, ніж продування. Хлопців, однак, можна переконати, що якщо правильно підготуватися, то затримка дихання буде довшою. Далі діти освоюють відновлювальне дихання. Практична частина навчання у воді проводиться у супроводі та під обов'язковим контролем інструктора. Дитину вчать не просто затримувати дихання, а надалі організовувати, планувати та контролювати проведення своїх занурень. Але не можна забувати, що яким би відповідальним і акуратним не був юний спортсмен, дитина має обмежену міру відповідальності за свої вчинки, і тому вся турбота про безпечне занурення лягає на дорослих, які його супроводжують. Одне з важливих і важких завдань інструктора — не просто навчити занурюватися, а й прищепити навички поведінки в екстреній ситуації, які дозволять діяти без помилок.
Джерело: pixabay
Затримуємо дихання
Змусити сучасну дитину ходити на заняття важко. Це стосується не лише плавання. Важливо спіймати момент, коли він ще маленький, щоби походи в басейн увійшли у звичку. Потрібно зацікавити, мотивувати. Дитина вчитиметься занурюватися з великим ентузіазмом, якщо батьки зможуть зацікавити її особистим прикладом — адже насамперед діти прагнуть наслідувати дорослих. Як правило, метою дитячих занять не є досягнення тривалої затримки дихання або пірнання дедалі глибше. В основному, батьки ставлять собі за мету зміцнити здоров'я дітей, прищепити їм любов до води, навчити новим навичкам.
Що не можна робити батькам під час навчання:
• лаяти, якщо щось не виходить;
• порівнювати з іншими дітьми;
• соромити за невдачі та незручність;
• втручатися у процес навчання;
• перебивати тренера;
• казати, що у воді немає нічого страшного – це неправда.
І головне: пірнати можна лише під наглядом дорослих!
Автор тексту: Тетяна Білоножкіна
