Ще кілька десятиліть тому вважалося, що депресивні розлади у дітей, які не досягли віку статевого дозрівання, неможливі. Однак виявилося, все не так райдужно і навіть 4-ті малюки можуть страждати від справжнісінької клінічної депресії
Причини дитячої депресії
Справді, за статистикою, найбільше схильні до депресії діти в пубертатному періоді розвитку. Як правило, статеве дозрівання, яке супроводжується значною зміною гормонального фону, може позначитися на виробленні та захопленні серотоніну та дофаміну – основних гормонів гарного настрою. Саме проблему гормональної нестабільності вважають фізіологічною причиною депресії.
Як і у дорослих, у дітей депресія може розвинутись під впливом зовнішніх факторів — затяжний конфлікт між батьками, невдачі в садку та школі, невміння влитися у колектив, тяжка втрата.
Потрібно відрізняти депресію від поганого настрою, спліну, смутку – ці емоції є нормальною реакцією здорової психіки на відповідні події, із якими стикається дитина. Як правило, чим молодша дитина, тим швидше відбуваються в неї зміни настрою, діти до 7-8 років не можуть довго перебувати в смутку та смутку, вони надто життєлюбні. Горе, викликане розставанням з мамою у 4-річки, смуток за загиблим домашнім улюбленцем, сум через сварку з приятелем у молодшого школяра – все це проходить і поступово забувається протягом 1-2 днів, іноді набагато швидше.
Якщо відбулися гормональні зміни та дитину накрила справжня депресія, все відбувається дещо інакше
Burda Media
Ознаки та прояв дитячої депресії
Завжди є загальновідома тріада: знижений настрій, ангедонія – неможливість отримати задоволення від чогось, негативне мислення, спрямоване на себе. Малюк у цьому стані вважає себе поганим, не вірить, коли його хвалять, причому особливо важко йому вранці, одразу після пробудження
- Разом з тим, почуття провини у дітей у стані депресії, як правило, спрямоване назовні. Якщо дорослі, які страждають на цю недугу схильні у всіх бідах і неприємностях звинувачувати себе, то дитина шукає винуватців навколо, причому найчастіше знаходить.
- Зміна у поведінці дитини стають помітними неозброєним поглядом, особливо близьким людям – відмова йти до школи, садка, улюбленого гуртка.
- Зникає бажання зустрічатися з друзями, не радують гості та подарунки. Дитину в такому стані складно переключити на позитивні думки, і навіть якщо це вдається, продовжується дуже недовго
- У стані депресії дитина може завдавати собі шкоди – виривати волосся, травмувати шкіру, аж до серйозних ран, гризти нігті до крові. Забороняти подібні дії і карати дитину безглуздо, це може призвести до ще більшого погіршення стану.
- Змінюється голос дитини, вона стає тихою і приглушеною, нерідко навіть важко розібрати, що малюк говорить
- У маленької дитини явно помітна підвищена тривожність - вона боїться за своє здоров'я, за життя та здоров'я мами, інших важливих для нього людей. Може ставити питання про смерть - саме по собі це нормально, приблизно після 6 років діти починають замислюватися про те, що таке смерть, але тут важливим є поєднання з іншими симптомами.
- Може порушитись сон і апетит дитини, причому як в один, так і в інший бік.
- На тлі інших ознак можуть з'явитися і соматичні прояви - головний біль, розлад шлунка, причому як діарея так і запор, біль у животі, як правило, блукаюча, нудота без причини і блювоти.
- Можливі епізоди нічного нетримання сечі.
Найважливіше – всі ці ознаки можуть бути проявом звичайної втоми, поганого настрою, смутку, але в цьому випадку вони проходять за кілька днів. Депресія набагато стійкіша, симптоми погіршуються з часом і не проходять протягом 2-3 і більше тижнів.
Фото: ВД Бурда
Група ризику
Вік - 12-14 років, період гормональної перебудови. Особливо небезпечна депресія у віці можливими спробами суїциду
Спадковий фактор. Якщо у когось із батьків або близьких родичів є схильність до депресії, значить проблема може спостерігатися і у дитини
Можливо, схильність до депресії провокують проблеми внутрішньоутробного розвитку дитини, такі як гіпоксія плода, внутрішньоутробні конфекції та інші фактори, які можуть вплинути на структуру мозку.
Що робити, якщо ви запідозрили депресію у дитини
Насамперед, варто звернутися до фахівця – психотерапевта чи невролога. Тільки лікар зможе підтвердити діагноз та порекомендувати лікування. Важливо розуміти, що до 9-річного віку дитяча депресія має вкрай змащений і нетиповий характер і розпізнати її може лише досвідчений лікар.
Дитячу депресію рідко лікують за допомогою медикаментів, проте вже після 8 років допускається використання деяких антидепресантів. Найчастіше дитину виводять із тяжкого стану за допомогою терапії, бесід із дитячим психологом, але основну роль грає сім'я. Лікування може бути досить тривалим, але без нього не обійтися.
ЧИТАЙТЕ ЩЕ:
