Вважаємо разом
Чим молодша дитина, тим наочнішим і відчутним повинен бути лічильний матеріал. Дуже важливо на самому початку навчання дати відчути кількість, освоїти базові поняття (більше-менше, одно і т. д.), донести до крихти сенс рахункових операцій на знайомих прикладах з життя. Для первинного знайомства з числом та його графічним символом — цифрою створено величезну кількість готових посібників із серії «розвиваючих».
І ось малюк вже жваво тараторить відлік до «10» і назад, гордо зазіхаючи на другий десяток і далі. А що ж із арифметичними діями? Зрозуміло, дитина швидко перерахує все, що завгодно, якщо тільки зможе побачити, а ще краще доторкнутися. Але відразу стане в безвихідь за відсутності такої можливості. Вся справа в тому, що малюк намагається поки що оперувати натуральними образами кількості. А це непросто. Тут і знадобилося б знання цифр — адже саме їх використовують дорослі в уявних обчисленнях. Але застосувати ці знання самому малюку не під силу – надто абстрактно. Добре було б допомогти йому — перекинути місток від простого до складного. На задоволення батьків, виготовлення навчального посібника не займе багато часу, сил та коштів. Спробуйте і переконайтеся самі!
Необхідний матеріал
Отже, приступимо до справи. Візьміть кілька звичайних листів зошита в клітинку і наклейте на картон. Потім, озброївшись темним фломастером та лінійкою, розкресліть лист на квадрати зі стороною у 3 клітини. Це буде заготівля. Ідея проста - один квадратик призначаємо одиницею.
Вони послужать наочному уявленню числа. Наріжемо смужки з кількості квадратів для чисел першого десятка. У верхньому квадраті кожної смужки чітко пропишемо потрібну цифру.
На першому етапі, можливо, варто докласти додаткових творчих зусиль, щоб зробити матеріал більш відчутним, що особливо актуально для малюка. Наприклад, наклеїти шматочки оксамитового паперу, великий бісер, горошинки. Або доручити дитині «розсадити пасажирів згідно з купленими квитками» — наліпивши шматочки пластиліну. Вмикаємо фантазію! І ось на столі гудуть потяги, височіють вежі або гуляють кумедні чоловічки з міста чисел. У грі непомітно собі малюк встановлює зв'язок кількості одиниць із графічним зображенням числа.
Далі ці смужки слід замінити на звичайні. До речі, може виникнути спокуса прикрасити матеріал для більшої привабливості чи виразності – зробити основу різнобарвною, наприклад. Але чи варто? Адже у багатьох своє сприйняття кольору літер та цифр. Зрозуміло, що в такому разі нав'язування колірних асоціацій ззовні може стати на заваді запам'ятовування. А що, якщо провести експеримент із дитиною, запропонувавши їй помалювати фарбами «портретики цифр», самостійно підбираючи колір та відтінок?! Це цікаво і корисно обом: батько краще дізнається про малюка, а той закріпить власні колірні асоціації. Надалі він стане легко подумки розфарбовувати цифри в потрібні кольори, щоб запам'ятовувати багатозначні числа і формули.
Ось із чисел
Виріжемо смужку з 10 квадратиків і пронумеруємо їх по порядку, як вимірювальна лінійка. Та це ж справжній ліфт!
— На який поверх відвеземо коханого ведмежа? Натискай скоріше потрібну кнопку! А тепер їдемо вниз.
Заодно повторимо порядковий рахунок.
Арифметика – легка наука!
Тепер нам доступні прості приклади в межах 10. Викладемо смужки один за одним – отримаємо додавання. Накриємо однієї іншу - віднімання. Смужка-лінійка стає «чарівною паличкою». Варто прикласти її до потрібної частини смужки - вмить покаже, скільки в ній квадратиків. Ось як просто і швидко рахувати! Або перевірити себе. Отже, можна багато і весело грати. Підійдуть ті самі ігрові сюжети: порівнюємо і добудовуємо вежі, формуємо залізничні склади і т. д. Для старших дітей влаштуємо гру в магазин: оголосимо квадратики рублями і будемо рахувати загальну суму покупки, розбиратися зі здаванням, розмінювати великі купюри і т. д. Можемо і просто жартівливі загадки відгадувати.
«Хлопчик мав 4 машини. На день народження йому подарували ще 3. Скільки іграшок йому доведеться тепер забирати в ящик перед сном?
З тієї ж заготовки виріжемо квадрат стороною 10 одиниць. І розріжемо його по діагоналі так, щоб вийшов числовий ряд від 1 до 10. Верхівки стовпчиків позначимо відповідними цифрами. Вийшли гарні сходинки, з наочною різницею в одиницю. Це можна перевірити за допомогою окремого квадратика. Ще краще обіграти.
«… Якось мешканці міста чисел вирішили дізнатися, хто з них є головним. Вишикувалися за зростанням. Стали сперечатися одиниця з десяткою, хто важливіший.
“Я! — хвалилося число 10. — Тому що я найбільша, мене навіть двома цифрами записують». - "Так це так! - Погодилися інші числа. Прикро стало одиничці: ех, ось би мені так високо піднятися! І вона вигадала. Залізла на плечі дев'ятці і стала врівень із сусідом. Як тут здивувалися всі числа! Стали її до себе кликати - усім хотілося з великим сусідом зрівнятися. Дивишся — а вже дві вісімки поряд опинилися, або дві п'ятірки. І лише одиниця залишалася завжди одна — єдина і неповторна. За те й визнали її головною у містечку чисел».
Іноді важкі завдання дуже легко вирішити, якщо пояснити дитині всі прості і доступні варіанти їх вирішення.
