Всі ми дбаємо про наших дітей і опікуємось ними. Але досить часто адекватна турбота несподівано переростає в гіперопіку, негативно впливаючи на дитину.
Джерело: Freepik
Гіперопека може призвести до того, що дитина виросте нещасною, невпевненою в собі та самокритичною людиною.
Іноді складно провести грань, коли батьківська увага та турбота переростають у гіперопіку. У цьому матеріалі ми спробуємо пояснити, як зрозуміти, що ви переступили невидиму межу, а також розповімо про негативні наслідки гіперопіки.
Як зрозуміти, що ви надмірно опікуєте дитину?
Психологи рекомендують виховувати дітей, не прив'язуючи їх до себе, щоб вони могли сформувати свій унікальний характер, стати самостійними та відповідальними.
Завдання батьків полягає в тому, щоб допомагати особистісному зростанню дитини, але уникати тотального контролю, нав'язування власної думки та тиранії. Потрібно пам'ятати, що незабаром діти стануть дорослими людьми, яким доведеться приймати рішення самостійно та брати відповідальність.
Батьки, які схильні до гіперопіки, беруть нездорово активну участь у всіх сферах життя дитини – від школи до друзів. Такі батьки постійно знаходяться поруч і думають, що є найкращими у світі батьками, вважаючи свою тактику виховання найкращою. Але це не так.
Насправді такий тип батьків виховує дитину таким чином, щоб у результаті вона відповідала їхньому ідеалу досконалості. Через багато років батьки можуть усвідомити, що їхнє чадо, незважаючи на всі докладені зусилля, не відповідає ідеалу досконалої дитини.
Прагнення батьків зробити з дитини людину, яку вони бачать у своїх фантазіях, призводить до того, що з раннього дитинства у неї розвивається комплекс неповноцінності.
Ще один тривожний симптом надмірно опікуваних батьків – освітня гіперактивність. Це означає, що діти таких батьків постійно відвідують безліч різноманітних гуртків — іноді навіть проти своєї волі.
Чим це загрожує? Тим, що дитина житиме в постійному стресі і просто позбудеться дитинства. Рівень стресу таких дітей не менше, ніж у дорослого. При цьому батьки, схильні до гіперопіки, не терплять найменших помилок. Вони намагаються виростити дітей, які ніколи не будуть робити помилки і зазнавати невдач, забуваючи, що це просто неможливо.
Джерело: Freepik
Чому гіперопіка робить дитину глибоко нещасною людиною?
Коли батьки буквально забороняють дитині помилятися, вони позбавляють її головного – впевненості у собі та досвіду. Адже лише на помилках та невдачах ми можемо навчитися.
Надмірно опікуючи дитину, батьки ставлять планку так високо, що не залишається навіть найменшого шансу на щасливий успіх. Перебуваючи у постійному стресі та відчуваючи, що не можуть досягти поставленої мети, такі діти починають шлях саморуйнування – адже вони відчувають вину, розчарування та стають власними суддями.
Одного разу дослідники з Канади провели експеримент, під час якого з'ясували, що одним із найсерйозніших наслідків гіперопіки є те, що діти віком 7-12 років практично не знають, що таке пограти на вулиці чи поспілкуватися з друзями. Вони позбавлені звичайних речей, які роблять їх щасливими.
Як опікуватися дитиною правильно?
У процесі виховання важливо захищати дитину та оберігати її, але робити це правильно. Як – розповідаємо нижче та наводимо фрази, які описують адекватну опіку.
«Я оберігаю тебе, щоб ти почував себе впевнено»
Головне – сформувати здорову самооцінку дитини, допомогти їй стати впевненою у собі. З гіперопікою цього зробити не вийде.
Батьки повинні захищати та підтримувати своїх дітей – це дозволить їм сформувати вищий рівень почуття власної гідності. Саме підтримка батьків допомагає дитині навчитися брати він відповідальність, досягати цілей і боятися невдач.
"Я оберігаю тебе і можу дати пораду, але ти можеш сам вчитися на своїх помилках"
Захищаючи наших дітей, ми повинні пам'ятати, що не можна позбавляти їхнього власного голосу та права вибору. Дитина може вирости самодостатньою і щасливою людиною лише в тому випадку, якщо їй не забороняли бути само собою.
Не менш важливо дати дитині можливість робити помилки, але при цьому знаходиться поруч, щоб підтримати.
«Я оберігаю тебе, щоб ти знав, що буду поруч, який би шлях ти не вибрав»
Основою здорового виховання є вміння слухати та чути свою дитину. Мудрі батьки завжди прислухаються до дитини і можуть дати потрібну пораду.
Наш обов'язок — навчити дитину брати на себе відповідальність, приймати рішення виважено та оцінювати ризики. Ці цінні навички потрібні для успіху в майбутньому. Особливо важливо пояснювати дитині про важливість цих життєвих цінностей у період дорослішання, коли дитина перетворюється на підлітка.
