Якщо у малюка з'явився уявний друг, не варто бити на сполох і бігти до дитячого психолога. З вашим малюком все гаразд. Просто це означає, що малюк має творчі здібності, фантазію і яскраву уяву, яка і створює вигадані створіння.
Це може бути все, що завгодно: людина, іграшка, персонаж улюбленого мультифльму чи тварина. А з'являються такі друзі зазвичай у малюків 3-5 років. Однак, врахуйте, що уявні друзі не з'являються просто так, зазвичай це походить від нестачі уваги та розуміння, нудьги та самотності.
Причина №1: гіперопіка.Надмірна опіка та тиск батьків не дає малюкові розвиватися та самореалізовуватися. У такому випадку малюк збігає в уявний світ, де йому все можна: є шоколадні цукерки, гуляти по даху або малюк переймає роль батьків, обмежуючи і пригнічуючи свого уявного друга. До речі, це гарна нагода для батьків подивитися на себе збоку.
Причина №2: таємні бажання. Це найбільш «читаний» варіант. Якщо новий друг малюка з'являється, щоб захищати, значить малюкові погано, його кривдять або ущемляють. А ось якщо у малюка з'явилася уявна кішечка, собачка або мишка, досить просто подарувати дитині вихованця. Хоча якщо новий друг у малюка — кенгуру — це буде досить складно.
Причина №3: нестача спілкування. Тут варіантів кілька. Малюкові може бути просто самотньо і йому елементарно не вистачає спілкування з однолітками, а може в сім'ї нещодавно з'явилося немовля, яке стало маленьким центром всесвіту, а ще малюк може бути надто сором'язливим і йому простіше спілкуватися з уявним другом, ніж з реальними дітьми.
Причина №4: нестача вражень. Так-так, від повсякденної рутини та одноманітності малюкові теж може стати нудно. Дитячий садок-будинок-майданчик-сон… І добре, якщо мама на ніч читає книжки про чарівні світи та тридесяті королівства. А якщо ні, малюк вигадує свій цікавий і фантастичний світ у якому є місце новизні та чарівництву.
Важливо пам'ятати головне: не лайте, не забороняйте і в жодному разі не висміюйте уявних друзів малюка. Інакше малюк перестане вам довіряти, і приховуватиме спілкування з вигаданими персонажами. А це вже проблема.
Підігруйте, але окресліть межі. Поставити зайве випорожнення під час вечері, вислухати розповіді малюка про пригоди або поцікавитися справами нового «друга» малюка можна, але попередьте малюка, що відповідати за свої вчинки, ходити в сад або є сніданок малюк повинен сам.
Зазвичай до 7-9 років уявні друзі самоліквідуються, а якщо цього не сталося, має сенс звернутися до психолога і з'ясувати причини. Але пам'ятайте, що «ноги» всіх проблем ростуть саме з сім'ї, тож постарайтеся розібратися: чого ж не вистачає дитині? Адже батьки — найкращі психологи, які відчувають і розуміють свою дитину!
