У всіх мам бувають такі моменти, коли просто втрачаєш терпіння. Немає часу на себе, діти не слухаються, чоловік потребує уваги. Як же взяти себе до рук? Пропонуємо вам прочитати давню притчу про нещасну маму-єврейку.
Джерело: Freepik
Ці нестерпні будні
У маленькому єврейському містечку, у старому та старому будинку жила велика родина: чоловік, дружина та багато діточок. Цілими днями чоловік працював на важкій роботі, намагаючись прогодувати сім'ю, але грошей було мало.
Дружина ж займалася будинком - готувала, прибирала, виховувала дітей. І хоч би як вона намагалася, у неї все одно постійно все валилося з рук. Діти вередували, вдома був бардак, а вона сама буквально непритомніла від хронічної втоми та ритму життя, який був схожий на біг білки в колесі.
Коли чоловік приходив з роботи втомлений і все з тими самими копійками, жінка зривалася - кричала і плакала. Дітям діставалися ляпаси та потиличники за негідну поведінку.
Перед сном втомлена мама плакала і в молитві скаржилася Богу на нещасну долю і вибачалася за те, що вона не гідна статусу матері та дружини.
Fotolia
відчай
Зрештою жінка пішла до синагоги. Там вона розповіла рабину про те, як несолодко їй живеться і запитала поради.
Через якийсь час жінка вийшла із синагоги і здається, настрій її вже значно помінявся. Вона все ще не дуже впевнена, але все ж таки посміхалася. Коли ж вона прийшла додому, у ньому все і назавжди змінилося — хоча грошей не стало більше, а будинок не став новішим. Задач перед нею було так само багато, але тільки тепер вона не злилася і не кричала.
Замість ляпанців та потиличників дітям діставалися посмішка та поцілунки. Дивуючись таким змінам у їхній мамі, діти потроху допомагали їй із домівкою.
Джерело: Shutterstock
У чому ж секрет?
Діти помітили, що мама щонеділі вирушала на ринок, а потім приходила додому і ненадовго зачинялася у своїй кімнаті.
В один із таких днів діти вирішили підглянути в замкову щілину маминої кімнати. І вони з подивом побачили, як мама діставала з кошика свіжу гарну полуницю і по одній з насолодою з'їдала.
Коли вона вийшла з кімнати, діти накинулися на неї з докорами про те, що вона не ділиться з ними і вони теж хотіли б поїсти полуниці.
Тоді жінка запитала: А ви хочете, щоб у вас була добра і спокійна мама? У цій кімнаті я роблю вам цю спокійну маму».
Legion-Media
Висновки
Щоб ділитися щастям з іншими, потрібно спочатку стати трішечки щасливим самому. Адже як можна віддавати те, чого не маєш?
