Чим відрізняються пологи в Німеччині та в Україні? Оцініть різницю! Дуже докладна та відверта історія мами двох принцес.
facebook/Олександра Паттурі
@aleksandrapatturi Мама в декреті
Вагітність
♥♥♥
У 28 років я хотіла дитину, але це було неусвідомлене бажання. Я його хотіла взагалі. Я лише рік тому вийшла заміж за чоловіка єгиптянина. У нас була дуже молода сім'я, ми все ще вчилися бути разом, і будувати наші стосунки, не кажучи вже про наш побут. Я тільки здобула нову класну роботу і була націлена на кар'єру. Плюс орендована квартира. Не до дітей було на той час. Так гадала я. Мій чоловік думав інакше. Тому він притиснув мене в темному кутку і я з першого разу завагітніла? Про те, що вагітна я дізналася вже через 3 тижні (це насправді 9-10 днів після зачаття). І я вирішила, що означає так треба! Чоловік був дуже щасливим!
У 38 років вагітність була усвідомленою. Другу дитину я хотіла вже року 4)) Але я до цієї події готувалася. По-перше, спорт та харчування. Я скинула зайве, займаючись по 3-5 разів на тиждень. Я відмовилася від усього шкідливого: солодощі, борошняне, алкоголь. Я реально готувала своє тіло до виношування нової людини. По-друге, мозок. З погляду кар'єри я всім, а насамперед самій собі, довела, що багато що можу, що я професіонал. І я готова це відпустити, щоб провести час із Новою людиною у своєму житті. Тому що це найголовніше — бути поряд із сім'єю. До речі, цього разу завагітніла я теж з першої спроби)) і дізналася про вагітність на 10-ту добу після зачаття?
facebook/Олександра Паттурі
♥♥♥
У першу вагітність 10 років тому не було такого потоку інформації в інтернеті, тому я до дірок зачитувала журнали та книги, благо працювала у видавництві та мала доступ і до літератури, і до фахівців. Чоловік сміявся, мовляв, книги цього добре, але в житті все буде інакше. І мене більше цікавило фізіологічний аспект мого стану.
Загалом тоді мені попалася гарна гінеколог, яка спокійно поставилася навіть до страшних результатів першого скринінгу. І відправила мене переконатися до супер узіста, що це не хвороба дауна, а просто я на ніч жирного наїлася або в мене двійнята. Виявилося, що переїла сиру за добу до аналізу??.
Зараз я у фізіологічному плані була підготовлена, тому інформацію я шукала більшою мірою про психоемоційний стан: як зберегти спокій внутрішній, як не виводити з рівноваги своїх близьких своїми гормональними сплесками, ніж наповняться.
І ще мені було важливо добре виглядати під час вагітності та швидко відновитися після. Під час вагітності я дотримувалася того ж принципу харчування, що й до (овочі, фрукти, птиця/риба, каші, йогурти та кефір) і купила програму для вагітних вауоімам, щоб займатися і швидше відновитися.
Буду чесна, дозволяла собі морозиво та чорний шоколад. Набрала в результаті 12 кілограмів, але виглядала все одно в рази краще, ніж у 28. І я не робила помилок минулої вагітності щодо придбання речей для вагітних. Слава богу мода дозволяє носити оверсайз, а його в моєму гардеробі хоч відбавляй улюбленого бренду COS. Так що я була цього разу модною вагітною)
facebook/Олександра Паттурі
♥♥♥
А ще шукала інформацію про те, як підготувати старшу дочку до появи ще одного члена сім'ї. Оскільки старша донька давно просила братика чи сестричку, про вагітність я повідомила їй теж практично відразу. У неї було багато питань щодо вагітності, і того, як ми житимемо всі разом. Я багато і часто говорила, що кохання мами не буде ділитися. Любов до неї залишишся, а з народженням сестрички народиться ще кохання і таким чином кохання буде на всіх вистачати. Я не малювала рожевих хмар і говорила, що немовлята це не іграшки, що ночами вони плачуть, що спочатку моя увага не буде такою, як було до старшої, тому сестричка маленька і нічого сама не може.
Навряд чи старша дочка розуміла на 100%, як буде, але я принаймні окреслила картину чесно. Що було приємно, під час вагітності старша донька сама вирішила спілкуватися з пузожителем: гладила живіт, а потім п'яти і коліна, що випирали, розмовляла, запитувала як справи і співала пісні)) забігаючи наперед - не все зараз переноситься старшою донькою гладко. Все-таки абсолютно новий досвід для всіх нас, але вона любить молодшу, продовжує цілувати її і обіймати і допомагає мені за власним бажанням, хоч і ниє, що з нею тепер менше грають і що хоче точно також на ручки, як я ношу молодшу.
facebook/Олександра Паттурі
♥♥♥
У першу вагітність не хворіла голова, я пурхала, як метелик до останнього і в декрет пішов за 3 тижні до пологів. Жодних проблем не відчувала з тим, що вже з величезним животом на 9-му місяці мені треба було кілька тижнів вставати з надувного матраца (ми тільки переїхали в нову квартиру і чекали на приїзд нормальних меблів). Зараз у мене нормальне ліжко, величезне, з водяним матрацом. Спати чудово - але встаю щоразу як після боксерського рингу.
Коли мені було 28, ми мешкали у Броварах і на роботу я їздила на громадському транспорті до ст.м. Олімпійська. І мені було норм! Зараз я їжджу на Ауді і начебто теж все непогано. Але помічаю, що кожен раз про себе наголошую на момент того, як я сідаю в машину і виходжу з неї. Мені це завдає дискомфорту. При тому, що зовні я виглядаю в рази краще зараз, ніж за першої вагітності: вага, обсяги, шкіра. Думаю, що якби я не готувалася, то мені було б ще складніше.
Переносити вагітність у 28 і 38 це 2 великі різниці. Незважаючи на те, що до другої я готувалася, фізично зараз мені було важче.
♥♥♥
Ведення другої вагітності я розпочала в Україні, а з 4,5 місяців переїхала до Німеччини та стала на облік. Що вам сказати?! Найголовніша відмінність — у Німеччині все робиться за страховкою: державною (з податків, які ви платите), та приватною (як правило, її оформлюють, щоб розширити пул послуг у всіх сферах і сплачується вона окремо). Без страхової картки вас нікуди не пустять. Але щоб ви розуміли, навіть біженцям цю карту видають з мінімальним пакетом обслуговування.
Щодо ведення вагітності. В Україні я про всяк випадок стала на облік у держклініці та була шокована ставленням гінеколога старого загартування. Вона, по-перше, відразу посадила мене в гінекологічне крісло і взяла якісь мазки. Тут же залякала мене моїм віком, мовляв, даун або ще хтось вам забезпечений. Тому якщо будуть проблеми з аналізами, а щоб їх не було, йдіть саме в ту клініку і зробіть саме в ній скринінги.
facebook/Олександра Паттурі
А коли в моїх аналізах засумнівалися по гормонах (узі вперто показувало абсолютно здорову дитину), ця сама лікарка порекомендувала зробити амніоцентез. Від нього я навідріз відмовилася - це величезний ризик як для мене, так і для ненародженого малюка. Скільки випадків, коли після цієї процедури у вагітних трапляється зараження або самоаборт, а пізніше з'ясовується, що дитина була здорова.
Добре, що мій чоловік у Європі і ми могли собі дозволити ДНК-тест, щоб я до кінця вагітності думала про квіточки, а не про можливі проблеми з плодом.
♥♥♥
Загалом відвідування держклініки в Україні — то ще задоволення: заздалегідь здавайте кров та сечу та тягніть результати лікареві та будьте ласкаві зробіть 3 копії, напишіть якісь папірці на постановку на облік та зняття та заплатіть ще якісь внески! Акушерка, яка сидить поруч із гінекологом займається не своєю роботою, а все записує та якісь папірці веде. Ну і ця величезна на А 4 з купою реклами та від руки написана обмінна карта вагітної.
Крім держклініки я пішла до свого гінеколога до приватної (середнього цінового сегмента) клініки. Але вже зараз, що порівняла з тим, що відбувається в Німеччині, розумію, що рівень обслуговування все одно низький, хоча на порядок відрізняється від держклініки. Гінеколог у приватній клініці була не настільки категорична по відношенню до мого віку, але за результатами скринінгу (у мене не було відхилень за гормонами, вони були ближчими до верхніх та нижніх меж), теж відправила мене до генетика. До нього я так і не дійшла, зробивши ДНК-тест. Сечу мою гінеколог у приватній клініці не відстежувала. Кров взяла лише на TORCH-інфекції. Але що приємно – на крісло мене не садила, як це зробили у держклініці.
facebook/Олександра Паттурі
♥♥♥
Приїхавши до Німеччини, я з'ясувала, що мені потрібно знайти гінеколога. Якщо моя Карта не дозволить цього зробити, тоді треба спостерігатися в пологовому будинку власне. Родичка порадила гінекологічну клініку. Це все приватні маленькі практики, спеціалізовані, але які!! Ну і ясна річ, всі працюють за єдиним протоколом, що в пологовому будинку, що в цих клініках!
Перший візит був найдовшим, оскільки у клініці перекладали мої документи з України та ставили багато запитань, адже термін мав уже 5 місяців. Що мене здивувало відразу: ніхто вагітну на гінекологічному кріслі не дивиться (незалежно від терміну!, Встановлюється термін на УЗД)!
Гінеколог підключається до вагітної лише на етапі огляду УЗД. Їх теж роблять 3 обов'язкові, якщо необхідно щось доуточнювати — так і роблять. І багато вагітної не кажуть. Показали мені на УЗД дитину, сказали, що відповідає всім нормам і все)) у клініці при кожному візиті перед тим, як зайти до кабінету, мене просили здати аналіз сечі і для цього все є в туалеті. Там же у клініці міні-лабораторія. Через візит у мене брали кров на залізо, кожен візит міряли тиск, один раз попросили пройти тест на прихований діабет вагітних.
Але все якось спокійно, без істерик)) напоїли солодкою фігнею, посадили в кімнаті з дуже зручним кріслом для пузатиків і включили музику, тому що кров після випитого тільки через годину беруть. Аналізи завжди мої були готові до кінця візиту. Ніхто не дивився на мої груди (як робили в Україні), ніхто не вимірював обсяг тазу, обсягу життя.
♥♥♥
При першому візиті мені видали MutterPass (аналог обмінної картки вагітної). Красиво, стильно, тільки документи та жодної реклами, а чого варта стильна обкладинка. Коли після розмови з гінекологом зрозуміли, що зі мною загалом усе ок, призначили зустріч із акушеркою. Ось вона була, по суті, тією людиною, яка вела мою вагітність.
Вона за кваліфікацією вважається нижче, ніж гінеколог (УЗД, хвороби гінекологічні не в її частині, але вона крутий фахівець у вагітності та пологах). Всі зустрічі раз на 2 тижні і потім щотижня на останньому місяці я проводила з нею. Вона вимірювала тиск, брала аналіз крові на залізо, слухала на спеціальному апараті ворушіння малюка, його серцебиття, відповідала на всі запитання.
Єдиний раз, коли мене не те щоб дивилися на кріслі - акушерка уклавши мене на кушетку, перевірила через пологові шляхи за тиждень до ПДР у якому стані матка і де головка малюка. Сказала, що це визначає руками. І повірте-таки визначає!!
пологи
6.10 - була призначена ПДР, а на 5.10 у мене вранці був черговий візит до акушерки. Вона знову перевірила стан шийки, сказала що відкриття 2 сантиметри і пологи будуть сьогодні) Потім відправила до гінеколога, який на УЗД подивився на плід і сказав мені, що матка, плацента і дитина готові - так що я можу народжувати? залежить.
Де народжувати ми із чоловіком визначилися за 2 місяці до терміну. У місті, де я живу, є дві великі державні клініки з пологовими відстанями, у тому числі з відстанями педіатрії (якщо раптом що). Поспілкувавшись із акушеркою, яка вела мою вагітність, вирішили обрати міську клініку, де менша завантаженість і де народжували всі знайомі. Для того, щоб завести карту в клініці, мені призначили зустріч за місяць до ПДР, де всі докладно розпитали. Подивилися мої документи (німецькі та українські), зробили УЗД позапланове. Навіть запросили колегу російськомовну про всяк випадок, хоча ми чудово обходилися англійською.
♥♥♥
У день Х, коли після відвідування моєї акушерки, я зрозуміла, що все починається і треба мчати до пологового будинку, вже трохи мандражувала, але не так сильно як мій чоловік))) хоча він не перший раз. І як же круто, що в Німеччині з собою на пологи крім себе і своїх документів везти нічого не треба. Ось всі ці списки, пакети (дитині, собі, до пологів, після пологів, на виписку…). Чесно, у стані афекту трохи не до пакетів.
Приїхали з чоловіком до пологового будинку. Мене відразу подивилася акушерка, начепила датчики, щоб слухати малюка і пішла вивчати документи. Оскільки перші пологи були стрімкі (від А до Я 5,5 годин), прийшла ще одна акушерка (я потрапила в перезмінку) і сказала, що ми одразу переміщуємося до пологової зали, щоб бути в правильній кімнаті, коли все цікаве почнеться.
Родзал
А в пологовому залі стоїть велике ліжко з пультом. Ліжко опускається і тобі з животом та сутичками (я свої правда не відчувала) не треба дертися як на Еверест). А ще є купа різних пристроїв: фітм'яч, масажер для спини, якісь шматки тканини зі стелі, мабуть, за них триматися. Але я нудна породілля))) До відкриття 8 см я перейм не відчувала, їх тільки апарат фіксував.
Акушерка не набридала. У неї на екрані в іншій кімнаті, вона бачила всі мої показники, просто періодично заходила. Потім вона прийшла разом із гінекологом і вони сказали, що відкриття вже 9 см, сутички чутливі, прокололи мені акуратно міхур, щоб вийшли води і все почалося.
Оскільки я нудна породілля, то пологи приймало 2 людини: акушерка, яка керувала і допомагала руками, щоб якщо і були розриви, то мінімальні та гінекологи, які в процесі пологів були потрібні як опора для моєї ноги. (До речі у мене до потуг запитали у якій позі буде зручніше народжувати! Нормально?! В Україні мене в гінекологічне крісло посадили)))) а тут ставлять такі питання)
Я народила за 3 потуги, дитину одразу поклали на мене, підготували пуповину та змусили чоловіка перерізати. Тут він зазнав набагато більшого шоку, ніж від пологів! Але майже не подав вигляду та розрізав. Далі акушерка та гінеколог займалися мною. Підшити таки довелося.
Заходила головлікар переконатися, що все гаразд. Малятко на мені пролежало близько години або півтори, потім її забрала акушерка до столу, над яким висить лампа а-ля УФО, щоб дитині холодно не було. Провела повторні тести на рефлекси та зовнішній вигляд, виміряла, зважила, одягла (одяг надається у пологовому будинку, його доньці міняли щодня). Чи не мила. За протоколом добу дають дитині на адаптацію до нового середовища. Ну і найкрутіше: доньку нафоткали та зробили відбитки ніжок та видали нам на згадку!!!
♥♥♥
У пологовому залі належить 4-6 годин, залежно від складності пологів. Я провела 4,5. Ложку дьогтю можу додати)) коли мене підшивали, поставили катетер з окситоцином, оскільки був ризик відкриття кровотечі. Через 30 хвилин моя рука почала опухати. Жодних больових відчуттів. Просто пухне. Виявилося, що мені погано поставили катетер, чи я так сильно згинала руку, притискаючи доньку, що він зрушив. Але я так злякалася - вигляд був страшнуватий. У результаті за добу все зійшло.
Мені в пологовому залі приносили ще якісь документи на підпис (це звичайно дивно, тому що я в повному адекваті була, а є породіллі і немає після пологів). Потім мені принесли перекус легкий прямо в пологовий зал: чай, чорний хліб, шинка і сир, трохи овочів.
Оскільки у мене в цілому все коло минулося, мені привезли велике крісло, куди допомогли сісти, віддали дитину і повезли до палати.
Уорд
Палати у сусідньому відділенні на 2 породіллі. Туалет у палаті, душ навпаки. Я спочатку подумала фі, але дарма)). Душ міститься у стерильності після кожного відвідування. У палаті для кожної породіллі величезне ліжко з пультом управління: вгору, вниз, рухати спинку (як в американських фільмах), другий пульт для управління осіщенням, телевізором, радіо і клавіша виклику медперсоналу. Тобто. вам вставати взагалі не треба.
♥♥♥
Дитині привезли ліжко, одна стінка якої опускається та приставляється до ліжка мами. Поруч стіл. Прийшла чергова акушерка, сказала, що вперше в туалет тільки з нею, щоб я не знепритомніла. У туалеті є біде! Це взагалі шок! Це так важливо після пологів! Одноразова спідня білизна та прокладки теж видаються в пологовому будинку. Багато! Їхні запаси в туалеті постійно поповнюються. Чоловік мені тільки з дому домашній одяг привіз та засоби гігієни для душу. Душ, до речі, дезінфікується після кожної породіллі! Там є спеціальні таблички.
Природно, що вода, чай, кава та їжа – все надається. У палаті меню і потрібно повідомити акушерку, що будете їсти наступного дня. Вода та чай є завжди, треба йти самостійно у буфет або просити акушерку принести.
З палатою мені пощастило. У день приїзду там була сусідка, але наступного дня вона поїхала і 2 ночі, що залишилися, ми з донькою жили як принцеси самі. До речі, після від'їзду цієї породіллі я побачила, як дизенфікують ліжко. Два співробітники зняли все тканинне приладдя, на ліжку матрац зі шкірозамінника, тому її обробили з усіх абсолютно сторін! Також обробили столик та шафу, якою користувалася друга породілля. Потім усе це застелили новим і накрили одноразовим поліетиленовим чохлом! Ну і варто згадати, що сміття у палаті прибирали 2 рази на день, 2 рази робили вологе прибирання.
Такого я в 7м пологовому будинку 10 років тому не пам'ятаю: ((( як і не пам'ятаю біде. А пам'ятаю не дуже чисту палату, жахливу постільна білизна, вузьке дерев'яне жорстке ліжко. Класним у моїй палаті був тільки вид. А ми тоді за окрему палату як і за пологи платили нормальні гроші!
♥♥♥
Вранці приходила якась велика кількість лікарів, всі питали, кудись записували. Потім прийшла акушерка і мене з дитиною забрала в кімнату, де малечу купають, сповивають, зважують, беруть кров на аналіз. Вона дочку помила, показала, як температуру міряти, одягла в новий одяг. Пачку підгузків мені видали щойно мене перевели до палати. Далі все протоколом як скрізь: щодня дивилися на пуповину, зважували, міряли температуру. Пояснили, як годувати та видали брошуру.
Після пологів
Взагалі, до мене мала щодня протягом перших тижнів приходити акушерка. Але зараз бебі-бум і знайти вільну нам із чоловіком не вдалося. Зазвичай завдання такої акушерки входить стежити за станом мами (чи все йде, як треба і як вона відновлюється), стежити за станом малюка.
Я в результаті їжджу до клініки, де вела вагітність і до педіатра. Під час виписки ще раз провели бесіду і про сон, і про годування. Міська влада зробила класну книгу збірку: там усі необхідні адреси, нагадування, коли якісь дослідження дитини треба робити, опис розвитку. Ще при виписці нам із чоловіком видали лист із вдячністю, що ми цю клініку для пологів вибрали.
Чи варто говорити, що абсолютно всі дуже усміхнені! Завжди запитують: як я почуваюся, чи зручно мені через 10 хвилин пройти огляд з дитиною, чи може акушерка ще чимось допомогти! Прямо як у найкращих готелях. Ну, я погано говорю німецькою, тому ВЕСЬ персонал без проблем переключився на англійську. Ви таке в Україні уявляєте в держустанові??? У приватних клініках, звичайно, так.
(3 оцінок, середнє: 4,33 з 5)
