Гени (фото: Fotolia)
Стресостійкість батьків і давніших предків цілком можете передатися дитині. Так кажуть вчені. Залишається дізнатися, що робити, якщо це «спадщина» через гени робить людину вразливою.
Стресостійкість людини – від чого вона залежить
Відповісти на це запитання нам допоможе спочатку розуміння того, як гени визначають стресостійкість людини. Схильність до стресу не обіцяє обов'язкову долю страждальця.
Дослідження показали, що гени впливають на рівень серотоніну. Чим він нижчий, тим менш стресостійкий. Але також вчені довели, що те, наскільки спрацюють ці гени, багато в чому впливають умови життя людини та історія її життя, починаючи з зачаття.
Що робити, якщо генетично низька стресостійкість
Якщо гени людини створили схильність до стресу, психологи рекомендують такі стратегії поведінки:
- уникати пригнічуючих ситуацій;
- не намагатися передбачити всі ситуації – джерела стресу (це саме собою стрес і створюють ілюзорне відчуття контролю за все, інакше його руйнування додасть ще й почуття безпорадності);
- важливо зберігати об'єктивність, реалістичну оцінку реальності;
- зізнатися собі, що чогось доводиться у житті відмовлятися, ніж відчувати хронічний стрес;
- навчитися знімати стрес, зберігаючи здоров'я, а чи не йдучи залежно;
- прийняти, що стрес може бути позитивним, мобілізуючий (наприклад, перед виступом або у складній ситуації на дорозі – це вимагає швидкої реакції для вирішення проблеми), але це лише гострий, а не хронічний стрес;
- вчити дитину вище наведеним стратегіям і створити для неї невгнітні умови розвитку та виховання
- звертатися не лише до профільних лікарів, а й до психотерапевта, якщо виникли психосоматичні захворювання від хронічного стресу.
Поради тим, у кого висока стресостійкість
Вчені наголошують, що люди з великою кількістю серотоніну, які не мають схильності до стресу, теж мають бути уважними до себе. Як правило, вони схильні ризикувати необдумано, легко втягуватися в тривожні обставини. І така поведінка призведе до стресостійкості людини до раннього зносу.
