- Виявляється, у перші місяці малюкові недостатньо дотиків мами, які він отримує під час короткочасного неспання. Повною мірою отримати необхідне - а відчуття маминого тепла, її запах, звуки серцебиття потрібні немовляті для нормального дозрівання нервової системи - малюк може тільки під час спільного сну.
- Віддаляючи від себе малюка, мама дає привід для появи страхів та тривогу дітки. Судіть самі: малюк солодко засинає у мами на руках, але варто покласти його в ліжечко, як він заходиться у крику. Варто мамі знову взяти дитинку до себе, як вона може спокійно спати всю ніч, прокидаючись тільки для того, щоб поїсти чи оприбуткувати підгузок.
- Врахуйте, що дитина сприймає маму як частину, продовження себе. Ви не перед сном не відкладаєте убік руку чи ногу? Ось і малюкові здається протиприродним, якщо мами раптом немає поряд.
- Не менш важливо, що спільний сон потрібен і самій мамі. Поряд з крихтою вона отримує регулярну стимуляцію шкірних покривів дотиками дитячого тільця, а це дуже важлива умова для гарної лактації. Дитина, сплячий поряд з мамою, притискається до неї набагато довше, ніж малюк, що спить у ліжечку.
- Мама, яка постійно отримує сигнали від теплої шкіри свого малюка, може не турбуватися про кількість молока - ваша гормональна система (а за лактацію відповідає гормон (пролактин) постійно отримує потужний додатковий стимул.
Так що ж краще: класти малюка в ліжечко чи до себе в ліжко? Рішення за вами!
