Мама з немовлям (фото: Fotolia)
Папа Олександр продовжує радувати нас своїми розповідями із життя свого хлопчика-горобця.
Тиждень сьомий
Не тиждень, а олімпіада чи веселі старти якісь.
Про синхронне плавання. Нарешті напустили тобі у велику ванну. Разом зі мною. З нас мав вийти чудовий дме для синхронного плавання. З огляду на те, що твоя сірниця і так смішна, прищіпку на ніс було вирішено не одягати. Над синхронністю нам не дала попрацювати твоя мама Катя. Якби я так рухав ногами як ти, горобчик, то вся вода була б на підлозі. Неможливо тренуватися в таких умовах.
Про перегін. Цього тижня виграли з тобою Гран Прі парку Шевченка серед дитячих колясок. Було важко, але під твоє підбадьорливе «улю-улю» ми це зробили. На першому колі ми зразу відсікли всіх аутсайдерів – переважно бабусь. Нашими головними конкурентами стали дідусь у піджачку з внуком і якась молода мама у шортах з неідентифікованим карапузом на борту. Дідуся ми наздогнали на іншому колі і він реально вразив. Коли я думав, що розвинув найвищу швидкість, а він десь там у кущах відхекується, він виринув з-за спини швидше, ніж офісний працівник у проміжку з 18:00 до 18:01 покидає своє робоче місце. Я ледь не втративши надію на перемогу, але розгадка була проста – за 100 метрів від нас звільнилася лавочка, а йому потрібен був піт-стоп. Звідти він уже й не виїжджав. Запам'ятай, найшвидша істота на землі не гепард, і не мама, яка спішить на допомогу дитині, а пенсіонер, що побачив вільне місце в громадському транспорті.
Мама в шортах, яку ми обігнали на третьому колі, ніби відчула, що прямо тут і зараз ідуть перегони, і пришвидшилася. Вона навіть обійшла нас, певно була на свіжих ногах. Але, її шорти підставили її – їх зажувала «попа». Вона зупинилася врятувати їх, і в неї задзвонивши телефон. Ці дві події її і зупинили. Триумфаторами ми фінішували біля фонтану і я готовий був лізти на п'єдестал і обливатися пивом, але ти вирішивши, що тобі треба обливатись молоком, почав кричати і ми пішли додому їсти. Як переможці.
Про фітбол. Займаєшся з мамою на фітболі. Ну, як займаєшся – лежиш сосискою і голосно виявляєш своє незадоволення, поки тобі не заберуть поїсти.
Про планк. Почали змагатися з тобою в планку. Це така поза животом униз, на руках стояти. Ти поки стоїш як вмієш, але робиш це гідно. Почали одночасно, ти крехтів і тримався, я теж крехтів і тримався. За хвилину ти пукнув і здався і мама забрала тобі їсти. Я пукнув через 1:43, впавши і залишився лежати на підлозі. Їсти мене ніхто не забирав. Через 25 хвилин я пішов сам. Дивно, Herr Horobchyk, що всі заняття спортом у тобі закінчуються прийомом і банкетом у Вашої Сисєйшества.
Про погоду та дозвілля. Не поїхали сьогодні на природу і шашлики – дощ. Здається, весь наступний тиждень буде дощовий. Тримайся, кажи мамі, щоб тобі підходяще одягала. У тобі в арсеналі є вже «агу», ним передаєш усе, що треба. А я, замість шашликів і овочев з грилю, пишу утром про горобчика. Було б сонце, цього звіту сьогодні ніхто б і не прочитавши.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Папин блог. Шостий тиждень
