Перша криза наздоганяє маленьку чоловічку відразу після народження і триває перші 6-8 тижнів життя.
Fotolia
Криза новонародженого
Пояснення цій кризі на поверхні: дев'ять місяців він перебував у затишному та комфортному світі, і раптом все кардинально змінилося, все незнайоме та незрозуміле – гравітація, гучні звуки, яскраве світло…
Крихті належить пристосуватися до кардинально нових умов існування, причому як і фізіологічному, і у психологічному плані. На рівні фізіології малюк повинен навчитися підтримувати постійну температуру тіла, добувати та засвоювати їжу – цьому сприяють уроджені рефлекси. Психологічна ж адаптація передбачає налагодження контакту з найважливішою людиною – мамою. Все це зовсім не просто, та й сказати про свої бажання та потреби малюк може тільки за допомогою плачу.
Як допомогти дитині?
Швидше відчути себе «своїм» у новому світі дитині допоможуть режим дня, регулярний сон, налагоджений процес грудного вигодовування
Варто звести до мінімуму візити родичів та друзів – вражень немовляті й так вистачає. Найголовніше для нього зараз – кохання та турбота батьків, особливо мами.
Наслідуючи поклик природи, мама на інтуїтивному рівні розуміє, що потрібно малюкові, тому в першу чергу потрібно слухати себе, своє серце, а не намагатися слідувати різноманітним порадам оточуючих.
Побільше тактильних контактів, лагідних бесід – і незабаром малюк адаптується. Вірна ознака цього – поява так званого комплексу пожвавлення: коли малюк усміхається, побачивши мамине обличчя, гуде та махає ручками.
Мама з немовлям (фото Legion-Media)
Криза першого року
Дитина підросла, вона активно освоює ходьбу (завдяки чому звільняються руки та змінюється кут зору) та мова (нехай це складно назвати мовою – спілкуватися з оточуючими вже можна). Психологічно він починає усвідомлювати свою автономію, відокремлювати себе від батьків – з основних постатей вони стають фоновими. Малюк готовий до контакту з великим світом та із задоволенням пізнає його. Тримайтеся, ящики, вазони, коти, собаки! Цікавості малюка немає межі. Однак повністю «рвати пуповину» він ще не готовий і розуміє, що допомогу та підтримку може отримати тільки у найближчих. Тому він висне на мамі, перевіряючи, чи не «загубилася» вона, то відштовхує її. Сам не знає чого хоче! Таке балансування між різноспрямованими позиціями виснажує всіх.
Fotolia
Як допомогти дитині?
Малюк уже не та безпорадна істота, якою була ще недавно, і важливо трохи відпустити її, дозволити розвиватися у власному темпі. Але не перегнути ціпок – базова довіра до світу формується через призму материнської любові, і саме з цієї кризи малюк виходить або довіряючим, або ні. А це багато що визначає у його подальшому житті.
Як і раніше, важливими для хорошого самопочуття малюка залишаються режим дня, тілесний контакт із батьками, тепла атмосфера в сім'ї.
Не варто зараз проводити «туалетний тренінг» – не всі діти на рік фізіологічно готові до привчання до горщика, до того ж це обмежує свободу вибору, таку цінну для малюка. Кількість заборон бажано обмежити – ефективніше перемикати увагу на те, що можна.
Burda Media
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
